Смерть працівника: загальна інформація

Як визначити дату припинення трудового договору із померлим працівником

Датою припинення трудового договору буде дата смерті працівника, визначена у свідоцтві про смерть, незалежно від дати видання наказу та від того, працював у цей день померлий чи ні (перебував у відпустці, хворів тощо). Такої позиції дотримує Мінсоцполітики у листі від 10.06.2015 № 230/06/186-15.

Днем звільнення вважають останній день роботи (пункту 2.26 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 № 58; далі — Інструкція № 58).

Отже, якщо смерть працівника настала в робочий день (або після його закінчення), то цим днем припиняють трудовий договір.

Якщо працівник помер у день, коли за графіком роботи у нього був вихідний, або під час відпустки чи хвороби, датою припинення трудового договору теж слід вважати дату смерті, а не фактичний останній день роботи. Інакше вийде, що трудовий договір припинили раніше, ніж виникла підстава для цього.

Чи зазначати у наказі про припинення трудового договору у зв’язку зі смертю про виплату компенсації за невикористану відпустку

Так, у наказі про припинення трудового договору зазначте кількість днів невикористаної щорічної (основної та додаткових) відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

У разі смерті працівника грошову компенсацію за невикористані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, виплачують членам сім’ї працівника, а у разі їх відсутності — спадкоємцям (ч. 6 ст. 24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР; далі — Закон про відпустки).

Відрахування із заробітної плати за невідпрацьовані дні відпустки у разі смерті працівника не провадять (ч. 3 ст. 22 Закону про відпустки).

Як табелювати відсутність померлого працівника до отримання свідоцтва про смерть

Останнім робочим днем померлого працівника в табелі має бути дата смерті, визначена в наказі як дата припинення трудових відносин. За цей день у табелі має стояти відмітка, яка відповідає фактичному стану речей: робота за графіком, хвороба, відпустка, відсутність на роботі з невідомих причин тощо. Якщо у день смерті працівник відпрацював повний робочий день (повну зміну) за графіком, то в табелі проставляють кількість годин, що відповідає тривалості повного робочого дня (зміни). Якщо працівник відпрацював лише частину робочого дня (зміни), то в табелі проставляють фактичну кількість відпрацьованих годин. Якщо перед смертю працівник хворів і це підтверджено листками непрацездатності, то до дати смерті в табелі проставляють позначки, що відповідають тимчасовій непрацездатності.

Якщо працівник захворів, перебуваючи у щорічній відпустці або у додатковій відпустці працівникам, які мають дітей, у табелі відображають дні фактично використаної відпустки до настання хвороби, а далі — дні тимчасової втрати працездатності, оскільки ці види відпусток продовжують або переносять у випадку тимчасової непрацездатності, яка настала в період відпусток (п. 1 ч. 2 ст. 11 та ч. 7 ст. 20 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР). Якщо працівник захворів під час відпустки іншого виду (без збереження зарплати, творча відпустка тощо) і продовжував хворіти після її закінчення, то до дати закінчення відпустки в табелі роблять відмітки, що відповідають наданій відпустці, а після

відпустки і до дати смерті — відмітки про тимчасову непрацездатність. Якщо тривалість хвороби не «вийшла» за межі відпустки, до дати смерті включно в табелі позначають відповідну відпустку.

Якщо перед смертю працівника не був на роботі з невідомих причин і ця відсутність не підтверджена жодним документом, у табелі за всі дні відсутності слід проставити відмітки про відсутність з невідомих причин.

Трудову книжку померлого працівника заповнюють за загальними правилами, визначеними Інструкцією № 58, та з урахуванням спеціальних вимог, викладених у пункті 4.3 Інструкції № 58. Скористайтеся зразком. Усі внесені до трудової книжки працівника записи про роботу, заохочення і нагороди засвідчує роботодавець або спеціально уповноважена ним особа. Запис скріплюють печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (п. 4.1 Інструкції № 58).

Видавання трудової книжки

У разі смерті працівника трудову книжку видають на руки його найближчим родичам під розписку або надсилають поштою на їх вимогу (п. 4.3 Інструкції № 58).

Щоб отримати трудову книжку померлого працівника, чоловік, дружина або інший член сім’ї надає кадровику:

паспорт або інший документ, що підтверджує особу;

документ, що підтверджує родинний зв’язок з померлим (свідоцтво про одруження, свідоцтво про народження тощо).

Якщо за наданими документами неможливо з’ясувати родинний зв’язок (наприклад, якщо діти померлого змінювали прізвище, ім’я або по батькові), то особа має надати інші документи (свідоцтва про одруження та (або) розлучення, свідоцтво про зміну прізвища, імені, по батькові тощо). Трудову книжку померлого працівника видавайте на підставі письмової заяви члена сім’ї з доданими до неї копіями документів, що підтверджують родинний зв’язок.

Родичі можуть надати як засвідчені нотаріально копії необхідних документів, так і оригінали, які будуть засвідчені у встановленому на підприємстві порядку. Родич надає розписку про одержання трудової книжки, в якій зазначає прізвище, ім’я, по батькові, адресу, паспортні дані, дату отримання трудової книжки із зазначенням прізвища, ім’я, по батькові померлого працівника, проставляє особистий підпис.

У графі «Дата і підстава видачі працівнику трудової книжки при звільненні» Книги обліку руху трудових книжок і вкладишів до них слід зазначити дату видачі трудової книжки родичу, а в графі «Розписка працівника в отриманні трудової книжки» можна, наприклад, зробити відмітку: «Розписка від 03.08.2022».

Якщо на підставі заяви родича померлого працівника відправляєте трудову книжку поштою, у графі «Дата і підстава видачі працівнику трудової книжки при звільненні» зазначте дату і номер квитанції листа та зробіть відмітку, наприклад: «Відправлено поштою на підставі заяви», а в графі «Розписка працівника в отриманні трудової книжки» — зазначте дату отримання трудової книжки поштою (за поштовим повідомленням про вручення).

Заяву про видання трудової книжки померлого працівника з доданими копіями документів, розписку в отриманні трудової книжки або квитанцію про поштове відправлення, опис поштового відправлення з відміткою поштового відділення та повідомлення про вручення поштового відправлення доцільно зберігати у спеціальному конверті, прикріпленому до внутрішнього боку останньої сторінки обкладинки Книги обліку руху трудових книжок і вкладишів до них.

Проставте в особовій картці П-2 відмітку про видачу трудової книжки родичам.

Хто з членів сім’ї має право отримати трудову книжку померлого працівника

У разі смерті працівника трудову книжку видають на руки його найближчим родичам під розписку або надсилають поштою на їх вимогу (п. 4.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінсоцполітики, Мін’юсту від 29.07.1993 № 58).

Законодавство не дає визначення поняття «найближчі родичі», але, на нашу думку, до найближчих родичів, насамперед, належать члени сім’ї померлого.

Сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Причому подружжя вважається сім’єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв’язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно, а дитина належить до сім’ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає (ст. 3 Сімейного кодексу України). Згідно з пунктом 4 зазначеної статті сім’я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Отже, аби вирішити, чи має особа право одержати трудову книжку померлого працівника, роботодавець повинен визначити (за наданими документами) осіб, які до смерті працівника спільно з ним проживали і перебували у шлюбі (чоловік, дружина), або були кровно споріднені (діти, батьки, онуки, брати, сестри тощо). Якщо померлий працівник мешкав (був зареєстрований) один, то трудова книжка має передаватися його дружині, дітям або батькам незалежно від місця їхнього проживання.

Виплата сум, належних померлому

Суми зарплати, допомог у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, які належали померлому працівникові, але не були ним одержані за життя, передають членам його сім’ї, а у разі їх відсутності — входять до складу спадщини (ст. 1227 Цивільного кодексу України; далі — ЦК).

Отже, зазначені виплати мають бути видані членам сім’ї померлого працівника, тобто особам, які мешкали разом з ним і були пов’язані з померлим кровними узами або шлюбом.

У разі відсутності сім’ї у померлого працівника зазначені суми входять до складу спадщини і можуть бути отримані спадкоємцями лише після пред’явлення свідоцтва про право на спадщину (ст. 1227 ЦК).

Документом, який підтверджує право особи на спадщину від померлого працівника, є свідоцтво про право на спадщину, видане відповідно до Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 № 3425-ХІІ.

Які документи подає цивільна дружина померлого працівника, щоб отримати не виплачені йому за життя кошти

Особа, яка перебувала з померлим працівником у цивільному шлюбі, може отримати кошти на підставі свідоцтва про право на спадщину.

Суми зарплати, допомог у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, які належали померлому працівникові, але не були ним одержані за життя, отримують члени його сім’ї. За відсутності членів сім’ї кошти входять до складу спадщини (ст. 1227 Цивільного кодексу України; далі — ЦК). Спадкоємці отримають спадщину, якщо пред’являть свідоцтво про право на спадщину (ст. 1227 ЦК).

Свідоцтво про право на спадщину видають відповідно до Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 № 3425-ХІІ.