Усе, що потрібно знати для вступу у спадщину

Процедура вступу в спадщину зовсім не так проста, як може здатися людині, що не присвятила своє життя вивченню Цивільного Кодексу та спадкового права України. Порядок вступу в спадщину строго регламентований, і якщо спадкоємець не знає будь-яких його нюансів і, відповідно, порушує встановлений законом «хід подій», це, як кажуть, не звільняє його від відповідальності. Нікому не хочеться, щоб вступ до права спадщини перетворився на справжній кошмар, не тільки бюрократичний, а й моральний. Саме тому ми хочемо коротко розповісти про основні положення спадкування, таких як:

Власне процедура вступу в спадщину та необхідні для цього документи.

                          Терміни вступу в спадщину.

Вступ до права спадкування: з чого почати?

Перше, що необхідно зробити спадкоємцям, це, звичайно, звернутися до нотаріуса, який буде вести справу про спадщину. Причому зробити це варто якомога швидше. До чого такий поспіх? Спадщину потрібно прийняти в певний термін (про це трохи пізніше), інакше не обійтися без позовних заяв до суду. Всі спадкоємці, які звернулися до нотаріальної контори, повинні будуть подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Якщо серед спадкоємців є частково недієздатні, недієздатні або неповнолітні діти, заяву за них повинні написати поручителі (батьки, опікуни).

Справу про спадщину може бути відкрито тільки в одній нотаріальній конторі, тому якщо ви вирішили скористатися перевагами програми «Спадщина без кордонів» і самостійно вибрати нотаріуса, не забудьте узгодити своє рішення з іншими спадкоємцями. В іншому випадку може статися так, що кілька спадкоємців витратять свій час і гроші на візити до нотаріуса, в той час як спадкову справу вже давно відкрито одним з них.

            Документи для вступу в спадщину:

Крім заяви, необхідно буде надати нотаріусу цілий пакет документів, склад якого може кардинально мінятися в залежності від виду та обсягу спадкової маси, а також від виду спадкування. До базових документів можна віднести:

• Свідоцтво про смерть заповідача (оригінал + копія) та виписку з будинкової книги, довідку з останнього місця проживання спадкодавця;

• Паспорт спадкоємця;

• Правовстановлюючі документи на все успадковане майно. Мова йде про папери, які підтверджують, що власником спадкової маси справді був померлий (договори дарування, купівлі-продажу, передачі житла у власність і т.д.).

Документи для вступу в спадщину за законом і за заповітом дещо відмінні один від одного. Так, вступ в спадок по заповіту припускає наявність двох важливих паперів: самого заповіту (завіреного нотаріально) та довідки про те, що даний заповіт не змінювався і не було складено нове. А ось спадкування за законом зобов’язує спадкоємців подати нотаріусу документи, що підтверджують спорідненість з заповідачем (свідоцтво про народження / усиновлення, про шлюб), чого не потрібно у разі спадкування за заповітом.

Пакет необхідних документів вельми значний, і це ще один привід відкривати справу про спадщину якомога швидше, щоб встигнути зібрати всі необхідні папери.

          Вступ у спадщину: терміни встановлені законом

Є вагомі причини, чому не варто відкладати процедуру вступу в спадщину «в довгий ящик». Необхідно подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу протягом 6 місяців після смерті спадкодавця, всі необхідні документи можна збирати і після закінчення цього терміну.

          Спадкові спори між спадкоємцями різних черг. Як оскаржити заповіт на спадщину?

Спадкові спори між спадкоємцями різних черг виникають часто. У нашій країні дуже сильні родинні зв’язки: нерідко в одній квартирі проживають кілька поколінь однієї родини. Тому немає нічого дивного в тому, що на одній житлоплощі протягом багатьох років спільно проживали заповідач і спадкоємець другої / третьої / четвертої черги. І ось після смерті заповідача з’являються спадкоємці першої черги і претендують на спадщину. Що робити в таких випадках, ущемлені права спадкоємців другої черги, які прийняли спадщину фактично, чи можна оскаржити вступ у спадщину?

        Черговість спадкування: хто за ким?

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. За правилами ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. У п`яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім`ї.

Ступінь споріднення визначається кількістю народжень, що пов`язують між собою двох осіб, які перебувають у родинних відносинах. 

У п`яту чергу право на спадкування мають родичі четвертого-шостого ступеня споріднення, якщо відсутні спадкоємці перших чотирьох черг (родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення). До родичів четвертого ступеня споріднення належать діти рідних племінників та племінниць спадкодавця (двоюрідні онуки та онучки) і рідні брати та сестри його діда та баби (двоюрідні дід та баба). До родичів п`ятого ступеня споріднення належать діти його двоюрідних онуків і онучок (двоюрідні правнуки та правнучки), діти його двоюрідних братів та сестер (двоюрідні племінниці та племінники), діти його двоюрідних дідів та бабок (двоюрідні дядьки та тітки). Родичі шостого ступеня споріднення – це діти його двоюрідних правнуків та правнучок (двоюрідні праправнуки та праправнучки), діти його двоюрідних племінників та племінниць (троюрідні онуки та онучки), діти його двоюрідних дядьків та тіток (троюрідні брати та сестри).

Слід також вказати, що підставами для задоволення позову щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкоємцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами, тощо); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження – прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.

             Позовна заява: вступ у спадок через суд

На сьогоднішній день вступити у спадок можна за допомогою нотаріуса або шляхом подачі до суду позовної заяви. Звичайно, перший спосіб набагато простіший і тому прийнятніший. Але, на жаль, існує величезна кількість спірних ситуацій, вирішити які можливо лише в суді. Перерахувати в одній статті всі випадки, коли вступ у спадщину через суд стане єдиним виходом зі складної ситуації з успадкуванням, неможливо. Але ми розглянемо найчастіші причини подачі до суду позовної заяви для вступу в спадщину.

Пропущено строк прийняття спадщини? Вирішуємо справу в суді

Вступ у спадщину через суд, якщо пропущений шестимісячний строк з дня смерті спадкодавця, – це можливість все-таки спробувати стати володарем спадкової маси. Відразу обмовимося, що відновити пропущений строк в суді зовсім не так легко: суддя цілком може відмовити вам, навіть якщо ви пред’явите незаперечні докази того, що ви абсолютно законний спадкоємець. Що грає роль у позитивному для позивача рішенні суду буде необхідна кількість доказів, що він не прийняв спадщину з поважних причин. Тривала хвороба, відсутність в країні, незнання того, що заповідач помер – якщо ви зумієте підтвердити серйозну причину пропуску документально, можливо, термін буде продовжений.

Подавати заяву в суд можна на підставі виданого нотаріусом постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину. Саме тому, навіть якщо ви свідомо знаєте, що не встигнете вступити в права спадкування (наприклад, у вас втрачені важливі документи або є проблеми з іншими спадкоємцями), краще напишіть і подайте до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Через півроку, отримавши від нотаріуса письмову відмову, звертайтеся з ним до суду.До речі, якщо ви пропустили строк прийняття спадщини, але при цьому інші спадкоємці оформили все в строк, ви можете не звертатися до суду: якщо інші спадкоємці дадуть свою письмову згоду та запевнять його нотаріально, ви зможете взяти свою частку спадкової маси у нотаріуса.

              Фактичний вступ в спадок: іноді без суду не обійтися

Найчастіше людина, яка прийняла спадщину фактично, тобто, почавши або продовжуючи нею користуватися після смерті заповідача, не замислюється про те, що спадкову масу все ж таки необхідно переоформити на себе і вступити в права спадкування на законних підставах. Подача позовної заяви про вступ у спадщину, яке вже було фактично отримано, – також дуже поширена в судах практика. Шанси виграти подібну справу досить великі, якщо знову ж представити судді достатню кількість паперів, що підтверджують фактичний вступ в спадок. Необхідні документи представлені таким списком:

• Чеки і квитанції, що підтверджують фінансову участь спадкоємця у долі успадкованого майна (документи, що підтверджують факт зробленого ремонту, купівлю техніки, забезпечення збереження рухомого і нерухомого майна, оплачені рахунки за комунальні послуги).

• Документи про оплату боргів спадкодавця, про покриття його насущних витрат (квитанції з виплати кредитів, погашенні боргових розписок, чеки з аптек).

• Будь-які докази, які підтверджують, що спадкоємець проживав з заповідачем на одній житлоплощі.

             Встановлення юридичного факту спорідненості в суді

Іноді встановити спорідненість між заповідачем і спадкоємцем не так вже просто, адже саме підтвердження родинних зв’язків необхідно при вступі у спадок за законом. Подавши до суду позовну заяву на встановлення факту спорідненості, ви отримаєте шанс довести свою правоту, використовуючи найрізноманітніші документи: архівні довідки і анкетні дані з місць роботи, паперу з медустанов і т.д. До суду можна представити і більш «прозаїчні» докази: листи, фотографії, відеозаписи сімейних свят – суддя врахує всі факти і на їх підставі винесе рішення.

Не варто забувати про те, що спадкування через суд може «влетіти в копієчку», адже оплачувати судові витрати будуть позивачі. І хоча тепер не потрібно платити податок при вступі у спадок, все ж його отримання в судовому порядку іноді виявляється витратним.