Компенсація сім’ям загиблих військовослужбовців: роз’яснення від юриста спілки

Сім’я кожного військового, який загинув, захищаючи Батьківщину під час повномасштабної війни, має право отримати компенсацію – одноразову грошову допомогу у розмірі 15 мільйонів гривень.

Хто саме має право на компенсацію?

На допомогу від держави можуть розраховувати не лише члени сім’ї загиблого захисника, але й особи, які перебували на його утриманні.

Право на отримання 15 мільйонів гривень одноразової допомоги родинам загиблих військових, які боролися проти окупантів, починаючи з 24 лютого 2022 року, забезпечує Постанова Кабміну №168 від 28 лютого.

Водночас до повномасштабного вторгнення РФ держава виплачувала сім’ям загиблих компенсацію, розмір якої дорівнював 750 прожитковим мінімумам доходів громадян.

Особи, які перебували на утриманні у загиблого захисника, також мають право на свою частку компенсації. Це, зокрема:

батьки,

• дружина/чоловік, які не одружилися вдруге;
• діти, які не мають і не мали своїх сімей;
• діти, які мають свої сім’ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття;
• діти, обоє з батьків яких загинули або зникли безвісти.

Хто саме вважається членами сім’ї військового?

Українське законодавство чітко не визначає, хто є членами сім’ї. ЗУ “Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей” посилається на положення Сімейного Кодексу. В останньому також немає конкретного переліку, кого вважають членами родини:

“Сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Подружжя вважається сім’єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв’язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно”. Світло на це питання пролив Конституційний суд, ухваливши рішення, що членами сім’ї військовослужбовця є:

• дружина (чоловік);

• діти;
• батьки.

Діти вважаються членами сім’ї незалежно від того, чи є це діти будь-кого з подружжя, спільні або усиновлені, народжені у шлюбі або позашлюбні.

Є й інші критерії визначення кола членів сім’ї:

Це особи, які постійно мешкають із військовослужбовцем та ведуть спільний побут. Це можуть бути не лише близькі родичі військовослужбовця (рідні брати/сестри, онуки, дідусь/бабуся, тітка/дядько), але і близькі родичі дружини, вітчима, мачуха тощо.

Основним критерієм для визначення їх як членів родини є:

проживання разом,

ведення спільного побуту,

ведення спільного бюджету і, відповідно, витрат.

Зазначеним особам, які хочуть отримати грошову допомогу від держави, необхідно довести приналежність до кола сім’ї загиблого військового у судовому порядку в рамках окремого провадження.

Також право на компенсацію мають особи, які перебували на утриманні загиблого військового. Однак на підтвердження такого факту має бути відповідний документ.

Це може бути або нотаріально посвідчений правочин, що підтверджує факт перебування заявника на утриманні особи, або рішення суду, отримане в рамках порядку окремого провадження. У такому разі слід подавати заяву до суду про встановлення юридичного факту, що людина перебувала на утриманні у загиблого.

Не лише 15 млн: сім’я загиблого може отримати допомогу на поховання

Члени сімей, у яких на фронті загинув військовослужбовець, мають право на отримання грошової допомоги на проведення похорону та спорудження пам’ятника. Наразі передбачена виплата у розмірі п’яти прожиткових мінімумів станом на дату загибелі військового (зараз – 13 000 гривень).

Для отримання допомоги на поховання необхідно звернутися із заявою до органів місцевого самоврядування.

До заяви додаються такі документи:

паспорт та ідентифікаційний код особи, яка звертається за допомогою;

свідоцтво про смерть військового;

копії документів, що підтверджують ступінь спорідненості заявника та загиблого;

копія документа, що підтверджує участь військового у бойових діях (довідка з військової частини про обставини загибелі або повідомлення про загибель захисника, що надходить рідним від військкомату).

Якщо місцева влада раптово відмовляється виплачувати грошову допомогу членам сім’ї загиблого, що передбачена на похорон, то таке рішення можна оскаржити у суді.

Як отримати компенсацію у 15 млн гривень?

Крок 1

Про загибель військового членів його сім’ї сповіщають військкомат або військова частина. За словами адвоката Андрія Новака, передусім родині загиблого захисника або захисниці мають видати свідоцтво про смерть.

“З цим свідоцтвом можна буде “працювати” в інших інстанціях.

Крок 2

Наступний крок, який необхідно зробити членам родини загиблого для отримання компенсації – це звернутися до командира військової частини з проханням надати:

• витяг з наказу про виключення загиблого зі списку особового складу військової частини;
• документ, що свідчить про причини та обставини загибелі військового;
• витяг з особової справи про склад сім’ї військовослужбовця.

Останнє потрібно для того, аби розуміти, хто є членом сім’ї. Навіть якщо когось не було включено до складу сім’ї в особовій справі, це можна буде оформити в подальшому, наприклад, через судове рішення. А потім уже звертатися за отриманням грошової допомоги.

Коли кошти будуть розподілені між дружиною, батьками та дітьми, але (умовно) з’явиться тітка, яка також проживала разом із загиблим і яка має право на грошову допомогу, то вона може стягнути свою частину з інших осіб у судовому порядку.

Командир військової частини має зібрати і передати родині загиблого вказані документи у 10-денний термін. При цьому Новак попереджає, що на практиці усе залежить від людського фактору: документи можуть як затримувати, так і видати достатньо швидко.

Крок 3

Після отримання документів від командира військової частини необхідно звернутися до найближчого територіальної центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК СП) і написати заяву про виплату одноразової грошової допомоги, додаючи отримані документи.

Крім уже зазначених витягів та свідоцтв, необхідно додати наступні:

• копію свідоцтва про смерть військового;
• копію лікарського свідоцтва про смерть;
• копії сторінок паспорта отримувача одноразової допомоги з даними про прізвище, ім’я та по батькові і місце реєстрації;
• копію свідоцтва про народження загиблого (для виплати допомоги батькам);
• копію свідоцтва про шлюб (для виплати дружині);
• копію свідоцтва про народження дитини (для виплати дітям);
• копію рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (надають особи, які не були членами сім’ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні).

Крок 4

Усі копії завіряють у ТЦК СП, який приймає документи для виплати одноразової допомоги, після чого у 15-денний термін їх направляють до Департаменту соцзабезпечення Міноборони.

Спеціальна Комісія з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги, отримавши документи, має протягом 30 днів ухвалити рішення про призначення компенсації або про відмову у виплаті.

Кроки 5, 6 та 7

У разі схвального рішення документи, розглянуті Комісією, має затвердити міністр оборони України. Лише після цього кошти для виплати компенсації у розмірі 15 млн гривень перерахують на рахунок Командування Сухопутних військ ЗСУ, а уже звідти на рахунки членів сім’ї загиблого через обласні ТЦК СП.

Якщо членам сім’ї загиблого відмовили виплачувати компенсацію у розмірі 15 млн гривень, то це рішення можна оскаржити у суді.

Важливо: строк на звернення за одноразовою грошовою допомогою становить три роки з моменту смерті військового. Компенсація розподілятиметься порівну між кожним членом сім’ї.

Чи є обставини, що впливають на розмір компенсації?

Так. Розмір компенсації буде залежати від відомостей, що міститимуться у документі про обставини загибелі військового, який є одним із основних для отримання грошової допомоги.

Якщо захисник загинув під час виконання обов’язків військової служби, брав участь у реальних бойових діях, перебув на фронті, то у такому разі його близькі та рідні мають право на виплату в обсязі 15 млн гривень.

Наприклад, загибель під артилерійським обстрілом, під час перестрілки з ворогом, наїхав на міну, підірвали танк або машину тощо. Це може бути не тільки на передовій, але і в тиловій частині: на першій, другій, третій лінії.

За наявності таких підстав необхідно, щоб у довідці про обставини загибелі було зазначено: “смерть, ТАК, пов’язана із виконанням обов’язків військової служби” або “смерть, ТАК, пов’язана із захистом Батьківщини”.

Водночас, якщо військовий загинув під час виконання у період проходження військової служби, то обсяг компенсації, на яку можуть розраховувати члени його родини, становитиме 500 прожиткових мінімумів.

Якщо військовий загинув у період проходження ним військової служби, тут уже вказуються інші обставини. Зокрема, не пов’язані із безпосередньою участю у бойових діях. Наприклад, військовий заряджав “урагани” чи “гради”, його придавило і від отриманих травм він загинув.

Що робити сім’ям загиблих військових, чиї тіла не змогли вивезти з окупованих територій?

Насамперед факт смерті має підтвердити командир військової частини і передати відомості заступнику командира частини по роботі з особовим складом. Останній має виключити загиблого зі списку особового складу військової частини, внести відповідні дані до реєстру та сповістити близьких про його загибель. А потім уже готувати документи про смерть.

У такій ситуації наявність тіла, як би це жахливо не звучало, не є критичною. Головне, щоб обставина смерті була документально затверджена, як мінімум, командиром роти, взводу або командиром частини. У такому випадку свідоцтво про смерть видається ДРАЦСом, але на підставі документів від військової частини, військкомату. Вони між собою обмінюються інформацією.