Булінг вчителів
Кожна людина має право на захист своїх прав, кожен педагог має право на гідне до себе поводження, повагу та захист. І державою встановлений механізм такого захисту. Причиною великої кількості безкарності за випадки булінгу щодо вчителя є замовчування про це.
Частиною 2 статті 55 ЗУ «Про освіту» встановлено, що педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов’язані повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).
Статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення чітко встановлена міра відповідальності для особи або осіб учасників навчального процесу, які вчиняють булінг.
Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, –
тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, –
тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, –
тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, –
тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу –
тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку.
Ознаками булінгу (цькування) є:
– систематичність (повторюваність) діяння;
– наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності). Важливо, що стороною булінгу є саме учасники освітнього процесу, а це не тільки учні (студенти, курсанти, вихованці, слухачі, стажисти, аспіранти (ад’юнкти), докторанти, інші особи, які здобувають освіту за будь-яким видом та формою здобуття освіти), а й вчителі (викладачі, вихователі, інші педагогічні працівники). Тобто як кривдником, так і потерпілим може бути не тільки дитина, а й доросла людина – вчитель;
– дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
У булінгу (цькування) можуть бути такі форми (види, прояви):
1) фізичний булінг – наприклад умисні штовхання, стусани, удари, нанесення побоїв, тілесних ушкоджень та ін.;
2) економічний булінг – наприклад вимагання (у дитини вимагають гроші, їжу, інші речі, примушують щось вкрасти) або пошкодження та інші дії з майном (пошкодження, викрадення, заховання особистих речей жертви);
3) сексуальний булінг – є підвидом фізичного це будь-які систематичні дії сексуального характеру;
4) психологічний булінг – насильство, пов’язане з дією на психіку, що наносить психологічну травму шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість наприклад:
– образливе ім’я, з яким постійно звертаються до жертви, обзивання, дражніння, зведення наклепів, поширення образливих чуток та ін.;
– образливі жести або дії наприклад, плювки в жертву або в її напрямку; залякування наприклад використання агресивної мови тіла й інтонації голосу для змушення дитини робити чи не робити щось;
– ізоляція, наприклад, жертва навмисно ізолюється, виганяється чи ігнорується частиною або всім класом;
5) кібербулінг – цькування за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв наприклад пересилання двозначних зображень і фотографій, обзивання, зведення наклепів та ін.;
Кібербулінг
Особливу увагу слід приділити кібербулінгу. Спілкування людей у кіберпросторі зазвичай знеособлене, що може викликати оманливе почуття безкарності та суттєво полегшує застосування психологічного насильства.
Кібербулінг – умисне цькування за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв наприклад пересилання двозначних зображень і фотографій, обзивання, зведення наклепів та ін. щодо визначеної особи у кіберпростірі, як правило, протягом тривалого періоду часу.
За даними опитування, представленого у 2019 році Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) та Спеціальною представницею Генерального секретаря ООН з питань насильства щодо дітей, третина молодих людей у 30 країнах світу стають жертвами онлайн-булінгу, а кожна п’ята молода людина змушена була пропускати заняття в школі через кібербулінг та насильство. В Україні 29% опитаних підлітків були жертвами онлайн-булінгу, а 16% були змушені пропускати через це шкільні заняття.
Майже три чверті респондентів, які анонімно відповіли на запитання молодіжного опитування U-Report, також зазначили, що найчастіше онлайн-булінг трапляється в соціальних мережах, зокрема у Facebook, Instagram, Snapchat і Twitter.
Отже у разі вчинення проти педагога булінгу, в першу чергу такий випадок бажано зафіксувати та особисто звернутись із письмовою заявою до керівника закладу освіти, яким своїм безпосереднім обов’язком має повідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу.
Додатково, дитина яка вчинила булінг (цькування) учасника освітнього процесу, підлягає взяттю на профілактичний облік підрозділом ювенальної превенції Національної поліції України, відповідно до пункту 7 статті 2 Інструкції з організації роботи підрозділів ювенальної превенції Національної поліції України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19.12.2017 № 1044. Профілактичний облік дітей – комплекс заходів із взяття на облік, наповнення та підтримання в актуальному стані баз даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, стосовно дітей, щодо яких здійснюється профілактична робота. Додатково, батьків дітей, які вчиняють булінг (цькування) є можливим притягнути до адміністративної відповідальності за невиконання ними обов’язків щодо виховання дітей (ст. 184 КупАП).
Практичні поради у разі застосування булінгу:
1. Звернутися з заявою на директора школи або уповноважену особу про булінг з докладним описом випадка, зазначенням точної інформації (дата, місце, прізвище учасників, хто вчинив, що вчинив тощо) та вимогою вжити заходів для неповторення випадків булінгу в майбутньому. Продублювати дану заяву у разі необхідності до Міністерство освіти України.
2. Звернутися до експерта з моральної шкоди для підрахунку моральних та (у випадку їх нанесення) матеріальних збитків в сталій матеріальній сумі. Ця сума у майбутньому може бути виставлена для відшкодування у позові до батьків порушника та стягнута з них у якості компенсації за спричинену шкоду.
3. У випадку, якщо всі перелічені вище заходи не спрацювали, слід направити заяву про вчинення адміністративного правопорушення за ст. 173-4 КУпАП Булінг (цькування) учасника освітнього процесу та продублювати дану заяву на прокуратуру для контролю.
Після цього варто підготувати цивільний позов про компенсацію моральної шкоди у разі наявності матеріальної шкоди та порушення цивільного провадження.