(обмеження спільної роботи близьких осіб)

Відповідно до п. 12.1. Методичних рекомендацій НАЗК щодо застосування
окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» Особи, зазначені в п.

1. ч. 1 ст. 3 Закону Законом України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014
   року N 1700-VII, не можуть:

• мати у прямому підпорядкування близьких їм осіб;
• бути прямо підпорядкованими у зв’язку з виконанням повноважень близьким
  їм особам.
  Пряме підпорядкування – це відносини прямої організаційної або правової
  залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у
  вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування
  заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень тощо, контролю за
  їх виконанням.
  Близькі особи – члени сім’ї суб’єкта, зазначеного у ч. 1 ст. 3 Закону, а також
  чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка,
  рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра
  дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба,
  прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща,
  свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи
  усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або
  піклуванням зазначеного суб’єкта.
  Особи, які претендують на зайняття посад, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону,
  зобов’язані повідомити керівництво органу, на посаду в якому вони претендують,
  про працюючих у цьому органі близьких їм осіб.
  Таке повідомлення здійснюється стосовно всіх близьких осіб, які працюють
  в органі, незалежно від того, яку посаду вони обіймають, та чи призведе таке
  призначення до утворення відносин прямого підпорядкування між близькими
  особами.
  У повідомленні необхідно зазначати також про близьких осіб, які працюють
  в органі вищого (нижчого) рівня до органу, в який працевлаштовується особа,
  оскільки поняття «пряме підпорядкування» охоплює повноваження щодо
  прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних
  стягнень (у тому числі участь у вирішенні таких питань) тощо.
  Винятки з обмеження спільної роботи близьких осіб згідно п.12.2.
  Методичних рекомендацій НАЗК щодо застосування окремих положень Закону
  України «Про запобігання корупції»:
  Обмеження спільної роботи близьких осіб не поширюються на:
  народних засідателів і присяжних; близьких осіб, які прямо підпорядковані один
  одному у зв’язку з набуттям одним з них статусу виборної особи; осіб, які
  працюють у сільських населених пунктах (крім тих, що є районними центрами), а
  також гірських населених пунктах.
  До сільських населених пунктів належать села і селища незалежно від їх
  адміністративної підпорядкованості.

Селища міського типу належать не до сільських, а до міських населених
пунктів (Положення про порядок вирішення питань адміністративно-
територіального устрою Української РСР, затверджене Указом Президії Верховної
Ради Української РСР від 12.03.1981 № 1654-Х).
При визначенні належності до гірського населеного пункту слід керуватись
Переліком населених пунктів, яким відповідно до Закону України «Про статус
гірських населених пунктів в Україні» надається статус гірських, затвердженим
постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.1995 № 647.
Статус особи, яка проживає і працює (навчається) на території гірського
населеного пункту, надається громадянам, що постійно проживають, постійно
працюють або навчаються на денних відділеннях навчальних закладів у цьому
населеному пункті, про що громадянам виконавчим органом відповідної місцевої
ради видається посвідчення встановленого зразка (ст. 5 Закону України «Про статус
гірських населених пунктів в Україні»).
Якщо підприємство, установа, організація розташовані за межами
населеного пункту, якому надано статус гірського, але мають філії, представництва,
відділення, інші відокремлені підрозділи і робочі місця в населених пунктах, що
мають статус гірських, на працівників, які постійно в них працюють, поширюється
статус особи, що проживає й працює (навчається) на території населеного пункту,
якому надано статус гірського.
Порядок і строки дій у разі виникнення обставин прямого підпорядкування
між близькими особами згідно п.12.3. Методичних рекомендацій НАЗК щодо
застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції»:
у 15-денний строк близькі особи вживають заходів щодо усунення таких обставин;
якщо в зазначений строк ці обставини добровільно не усунуто, відповідні особи
або близькі їм особи в місячний строк з моменту виникнення обставин підлягають
переведенню в установленому порядку на іншу посаду, що виключає пряме
підпорядкування;
у разі неможливості такого переведення особа, яка перебуває у підпорядкуванні,
підлягає звільненню із займаної посади.
При усуненні обставин прямого підпорядкування близьких осіб переведення
може бути застосоване як до особи, яка перебуває у прямому підпорядкуванні, так і
до особи, у якої в прямому підпорядкуванні перебуває близька особа. Натомість, у
разі неможливості переведення, звільненню підлягає саме особа, яка перебуває в
підпорядкуванні.
На посадових осіб юридичних осіб публічного права, які не зазначені в п. 1
ч. 1 ст. 3 Закону, зокрема на керівників та інших посадових осіб державних та
комунальних підприємств, установ, організацій, не поширюються обмеження
спільної роботи близьких осіб, визначені в ст. 27 Закону. Але на вказаних осіб
поширюються вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів,
передбачені у ст. 28 Закону. Відносини прямого підпорядкування між близькими
особами завжди зумовлюють наявність потенційного конфлікту інтересів у особи,
якій підпорядковується його близька особа. У такому випадку слід вживати
передбачених Законом заходів для врегулювання конфлікту інтересів.

Порушення особою вимог Закону щодо врегулювання конфлікту інтересів є
підставою для її притягнення до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової
або дисциплінарної відповідальності в порядку, визначеному законодавством.
Неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про
наявність у неї реального конфлікту інтересів –

тягне за собою накладення штрафу від ста (1 700 грн) до двохсот (3 400
грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів –

Тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот (3 400 грн) до
чотирьохсот (6 800 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, зазначені вище, вчинені особою, яку протягом року було піддано
адміністративному стягненню за такі ж порушення, –

Тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьохсот (6 800 грн) до
восьмисот (13 600 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з
позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною
діяльністю строком на один рік (ст. 172 7  Кодексу законів про
адміністративні правопорушення.)

Звертаємо увагу, що відповідно до частини п’ятої статті 28 Закону у разі
існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона має право
звернутися за роз’ясненням до Національного агентства. У разі, якщо особа не
отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно
до вимог, передбачених у цьому розділі Закону.