Згідно зі ст. 76 КЗпП і ч. 1 ст. 4 Закону про відпустки до щорічних додаткових відпусток належать відпустки:
за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці відповідно до Списку № 1 (ст. 7 Закону про відпустки);
за особливий характер праці згідно зі Списком № 2 і працівникам із ненормованим робочим днем (ст. 8 Закону про відпустки);
інші відпустки, передбачені законодавством.
Перелік осіб, яким надають такі додаткові відпустки, і тривалість відпусток наведено в розділі «Щорічні додаткові відпустки» довідника «Види та тривалість відпусток».
До відпусток за особливий характер праці належать щорічні додаткові відпуски держслужбовців, суддів, посадових осіб місцевого самоврядування, працівників дипломатичних служб, атестованих працівників прокуратури, батьків (осіб, які їх замінюють) дітей з інвалідністю і ВІЛ-інфікованих, працівників, які надають допомогу людям із ВІЛ-інфекціями, лікарів та медичних працівників, перелічених у п. «н» ч. 1 ст. 77 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19.11.1992 р. № 2801-ХІІ.
Згідно частини шостої статті 252 Кодексу законів про працю України членам виборних профспілкових органів, не звільненим від своїх виробничих чи службових обов’язків, надається на умовах, передбачених колективним договором, вільний від роботи час із збереженням середньої заробітної плати для участі в консультаціях і переговорах, виконання інших громадських обов’язків в інтересах трудового колективу, а також на час участі в роботі виборних профспілкових органів, але не менш як 2 години на тиждень.
Відповідно до частини сьомої статті 252 Кодексу законів про працю України, яка містить гарантії для працівників, обраних до профспілкових органів, на час профспілкового навчання працівникам, обраним до складу виборних профспілкових органів закладу, установи, організації, надається додаткова відпустка тривалістю до 6 календарних днів із збереженням середньої заробітної плати за рахунок власника або уповноваженого ним органу.
Аналогічна правова норма зазначена також у статті 15-1 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР із змінами (далі — Закон України «Про відпустки»), згідно з якою на час профспілкового навчання працівникам, обраним до складу виборних профспілкових органів підприємства, установи, організації, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 6 календарних днів.
Відповідно до частини восьмої статті 252 Кодексу законів про працю України за працівниками, обраними до складу виборних органів профспілкових організацій, зберігаються соціальні пільги та заохочення, встановлені для інших працівників за місцем роботи відповідно до норм чинного законодавства України. За рахунок коштів закладу, установи, організації вищезазначеним працівникам можуть бути надані додаткові пільги, якщо це передбачено колективним договором.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про відпустки» законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть встановлюватись інші види відпусток.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про відпустки» оплата інших видів відпусток, передбачених колективним договором, угодою, а також трудовим договором, в установах та організаціях, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, провадиться у межах бюджетних асигнувань та інших додаткових джерел.
Якщо колективним договором, угодою або трудовим договором передбачені інші види відпусток, окрім визначених чинним законодавством України, рекомендується безпосередньо у тексті колективного договору, угоди чи трудового договору зазначити: за рахунок яких коштів має здійснюватися оплата цих видів відпусток.
27.12.2022 р. зареєстровано законопроект № 8313 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, який остаточно виключає норми щодо:
- творчих відпусток, а саме ст. 77 КЗпП України, п. 3 ч. 1 ст. 4 та ст. 16 Закону України «Про відпустки»;
- відпусток у зв’язку з профспілковим навчанням, а саме ч. 7 ст. 252 КЗпП України, ст. 151 Закону України «Про відпустки» та ч. 7 ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».