Звільнення у зв’язку з переведенням на інше підприємство

Перевести працівника на інше підприємство можна тільки через звільнення на підставі пункту 5 статті 36 КЗпП. Консультація допоможе:

• з’ясувати, яких умов маєте дотримати, щоб правомірно перевести працівника;
• скласти кадрові документи, щоб оформити переведення.

Обов’язкові умови для переведення

Перевести працівника на роботу на інше підприємство, в установу, організацію (далі — підприємство) можна лише за згодою працівника (ч. 1 ст. 32 КЗпП).

На переведення мають погодитися:

• працівник
• майбутній роботодавець.
• теперішній роботодавець;

Ініціювати переведення може як працівник, так і кожен з роботодавців.

ПРИКЛАД

Ініціатива кожного із суб’єктів

Працівник може ініціювати переведення на інше підприємство, якщо знайшов більш підходящу роботу.

Роботодавець, у якого працює працівник, може ініціювати переведення у випадках, коли він зобов’язаний працевлаштувати працівників, якщо ліквідується підприємство або закінчується строк трудового договору з вагітними та жінками, що мають дітей віком до трьох років (до шести років — ч. 6 ст. 179 КЗпП), одиноких матерів, які мають дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, та інших категорій працівників, визначених законодавством, зокрема, статтею 186-1 КЗпП (ст. 184 КЗпП).

Майбутній роботодавець може ініціювати переведення, якщо він зацікавлений працевлаштувати до себе висококваліфікованого фахівця.

Усі ці домовленості оформляйте письмово, адже кожен з роботодавців при погодженні бере на себе певні зобов’язання.

Алгоритм звільнення

Щоб оформити звільнення у зв’язку із переведенням на інше підприємство скористайтеся алгоритмом.

1. Оформіть лист із проханням працевлаштувати працівника за переведенням на іншому підприємстві

Наприклад, закінчується строковий трудовий договір з працівницею — одинокою матір’ю, що має дитину віком до 14 років. Роботодавець має право її звільнити тільки з обов’язковим працевлаштуванням, тобто за переведенням. Роботодавець надсилає лист на підприємство, де працюють фахівці відповідних спеціальностей та професій, із проханням працевлаштувати працівницю.

Крок 2. Отримайте лист-клопотання про звільнення працівника для подальшої роботи на новому підприємстві

Роботодавець, який згоден працевлаштувати працівника з іншого підприємства, надсилає його керівнику лист-клопотання про звільнення працівника у зв’язку з переведенням. Лист можна надіслати як у відповідь на запит іншого роботодавця про можливість працевлаштувати працівника, який підлягає звільненню, так і з власної ініціативи роботодавця, а також на прохання працівника, який бажає перевестися з одного підприємства на інше з власної ініціативи.

У листі-клопотанні зазначають:

• прізвище, ім’я, по батькові (без скорочень і заміни ініціалами) працівника, якого роботодавець готовий працевлаштувати на нове місце роботи;
• термін, в який роботодавець зобов’язується працевлаштувати працівника. Якщо не зазначити термін, працівник, якого звільнили за пунктом 5 статті 36 КЗпП, може звернутися до нового роботодавця для працевлаштування навіть через рік після звільнення.

Роботодавець буде зобов’язаний працевлаштувати такого працівника. Натомість для працівника, якого звільнили за переведенням, та який не звернувся за працевлаштуванням до нового роботодавця, трудове законодавство не передбачає жодної відповідальності.

Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства за погодженням між керівниками підприємств, не можна відмовити в укладенні трудового договору (ст. 24 КЗпП).

3. Ухваліть рішення про можливість звільнити за переведенням

Після надходження листа-клопотання про звільнення працівника за переведенням на інше підприємство лист реєструють у Журналі реєстрації вхідних документів і подають на розгляд роботодавцю.

Те, що на підприємство надійшов лист з клопотанням звільнити працівника за переведенням, не зобов’язує роботодавця ані звільнити працівника, ані зробити це в зазначені у листі строки. Роботодавець ухвалює рішення виходячи з інтересів підприємства. У разі згоди роботодавець у резолюції на листі дає вказівку кадровику отримати від працівника згоду на звільнення.

4. Отримайте згоду працівника на звільнення за переведенням

Рішення роботодавця про звільнення працівника ще не дає права звільнити працівника, для цього необхідно отримати його згоду.

Переведення на іншу роботу, зокрема на інше підприємство допускають тільки за згодою працівника (ст. 32 КЗпП, п. 31 Постанови № 9). Свою згоду працівник може викласти в заяві. Залежно від того, хто ініціює переведення, заява може починатися словом «прошу», якщо ініціатор звільнення — працівник або «згоден», якщо ініціатор звільнення — один з роботодавців.

5. Підготуйте проєкт наказу про звільнення у зв’язку з переведенням на підставі листа-клопотання та заяви працівника готуйте проєкт наказу про звільнення. У наказі вкажіть кількість невикористаних днів щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, за які маєте виплатити компенсацію. Роботодавець підписує наказ. Зареєструйте наказ у Журналі реєстрації наказів із кадрових питань тривалого строку зберігання. Ознайомте працівника з наказом про звільнення під підпис. Оригінал наказу підшийте до справи «Накази з кадрових питань тривалого строку зберігання за рік», копію наказу долучить до особової справи працівника.

6. Виплатіть працівникові суми, належні при звільненні. На підставі копії наказу про звільнення і табеля на працівника бухгалтер нараховує і виплачує у день звільнення належні працівнику кошти та письмово повідомляє працівника про суми, нараховані та виплачені при звільненні. У повідомленні окремо зазначає кожний вид виплати (основна та додаткова зарплата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства) (ст. 116 КЗпП).

У день звільнення проведіть повний розрахунок з працівником, щоби не виникли підстави для відповідальності за затримку розрахунку при звільненні.

Крок 7. Оформте і видайте трудову книжку і копію наказу про звільнення Роботодавець зобов’язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні, провести повний розрахунок у день звільнення, а також на вимогу працівника внести записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника (ст. 47 КЗпП). До трудової книжки вносять запис про звільнення відповідно до абзацу першого пункту 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 № 58 (далі — Інструкція № 58). Внесіть запис до трудової книжки за зразком від експертів системи.

Усі записи про прийняття, переведення, звільнення, нагородження та заохочення, внесені до трудової книжки на підприємстві, засвідчують підписом керівника підприємства або уповноваженої ним особи та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (абз. 1 п. 4.1 Інструкції № 58). При звільненні працівник розписується в особовій картці про отримання трудової книжки (типова форма № П-2) та у Книзі обліку руху трудових книжок та вкладишів до них (п. 7.1 Інструкції № 58). Якщо трудову книжку зберігає працівник, і хоче мати запис у трудовій книжці про звільнення, приносить її на підприємство. Кадровик вносить запис і віддає трудову книжку працівнику.

Якщо роботодавець з власної вини не видав трудову книжку працівнику у день звільнення, виплачує середній заробіток за весь час вимушеного прогулу (ч. 4 ст. 235 КЗпП). Днем звільнення в такому разі вважають день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видають наказ і вносять запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнають недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 Інструкції № 58.

8. Завершіть особову справу звільненого працівника у поточному діловодстві. Після звільнення працівника до його особової справи долучіть копію наказу про звільнення. До внутрішнього опису документів особової справи внесіть необхідні відомості, оформіть підсумковий запис про кількість документів, вміщених до особової справи. Засвідчить підсумковий запис своїм підписом, зазначте дату. Особові справи звільнених працівників зберігайте у кадровій службі протягом двох років після звільнення, після чого передайте до архівного підрозділу (архіву) підприємства.