Відпустки на дітей

Хто має право на додаткову відпустку на дітей?

Право на додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (далі — відпустка на дітей), мають:

1) один із батьків:

який має двох або більше дітей віком до 15 років;

який має дитину з інвалідністю;

повнолітньої особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи;

який усиновив дитину;

2) одинока мати;

3) батько, який виховує без матері (зокрема, якщо мати тривалий час перебуває в лікувальному закладі):

дитину;

особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи;

4) особа, яка взяла під опіку:

дитину;

особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;

5) піклувальник;

6) один із прийомних батьків;

7) один із батьків-вихователів. Підстави — статті 182-1 та 186-1 КЗпП, стаття 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки).

Чи може мати використати додаткову відпустку на дітей за основним місцем роботи, а батько — за сумісництвом?

Ні. Не буде дотримана умова, що відпустку надають одному із батьків.

Одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (зокрема у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надають щорічно додаткову оплачувану відпустку (далі — відпустка на дітей) тривалістю 10 к. д. без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП, ч. 1 ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР; далі — Закон про відпустки).

Відпустку на дітей працівникам надають як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. На нашу думку, якщо батьки домовилися, що відпустку на дітей використає, наприклад, батько дітей, то таку відпустку він оформлює і за основним місцем роботи, і за сумісництвом. До речі, оптимально відпустку на дітей оформлювати одночасно і за основною посадою, і за сумісництвом. Якщо відпустку на дітей за основним місцем роботи використає, наприклад, мати дітей, а за сумісництвом — батько, не буде дотримана норма статті 19 Закону про відпустки, що таку відпустку надають одному з батьків.

Чи має право на додаткову відпустку на дітей працівник, що працює неповний робочий час?

Так, має.

Робота на умовах неповного робочого часу не обмежує обсяг трудових прав працівників (ч. 3 ст. 56 КЗпП).

Підстави для додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (далі — відпустка на дітей), визначає стаття 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки).

Закон про відпустки не обмежує, що цю відпустку на дітей не надають сумісникам або працівникам, які працюють у режимі неповного робочого часу. Підтвердження є й у роз’ясненнях Мінсоцполітики (листи від 26.06.2019 № 751/0/204-19 та від 18.08.2016).

Чи має право педагог на додаткову відпустку на дітей повної тривалості, якщо у нього тривалість основної відпустки 56 к. д.?

Так, має.

Загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 к. д., а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, — 69 к. д. (ч. 3 ст. 10 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР, далі — Закон про відпустки).

Пункт 1 частини 1 статті 4 Закону про відпустки до щорічних відпусток відносить:

основну відпустку (ст. 6);

додаткову відпустку за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (ст. 7);

додаткову відпустку за особливий характер праці (ст. 8);

інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Соціальними відпустками пункт 4 частини 1 статті 4 Закону про відпустки називає:

відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами (ст. 17);

відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ст. 18);

відпустку у зв’язку з усиновленням дитини (ст. 18-1);

додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (далі — відпустка на дітей) (ст. 19);

відпустку при народженні дитини (ст. 19-1).

Відпустка на дітей — соціальна. ЇЇ надають понад щорічні відпустки (ч. 7 ст. 20 Закону про відпустки).

Тобто педагог закладу освіти має право на щорічну основну відпустку тривалістю до 56 к. д. і, за наявності підстав, — на відпустку на дітей тривалістю 10 або 17 к. д.

Чи має право іноземець на додаткову відпустку на дітей?

Так, має.

Іноземці та особи без громадянства, які працюють в Україні, мають право на відпустки нарівні з громадянами України (ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР).

Чи має право на додаткову відпустку на дітей жінка, що взяла на виховання або під опіку дитину-сироту?

Так, якщо її чоловік не брав такої відпустки.

Додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (далі — відпустка на дітей), надають одному з прийомних батьків (ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР).

Щоб отримати відпустку на дітей як один із прийомних батьків, працівниця має надати кадровику розпорядження (рішення) голови райдержадміністрації (міськвиконкому) про передавання до прийомної сім’ї дитини на виховання та спільне проживання. Якщо прийомних батьків двоє — ще й довідку з місця роботи чоловіка, що йому не надавали відпустку на дітей за відповідний календарний рік.

Якщо чоловік не працює, жоден документ не може це достовірно підтвердити. Після 10.06.2021 подання трудової книжки під час прийняття на роботу стане необов’язковим. Інформація про страховий стаж в Реєстрі застрахованих осіб на порталі ПФУ з’являється із запізненням в декілька місяців. Виписка чи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (ЄДР), що мати батько зареєстрована як фізична особа — підприємець, не доводить, що мати дітей ніде не працює за трудовим договором. Тому пропонуємо, щоб у заяві про відпустку працівниця зазначила, що її чоловік ніде не працює і додала хоча б один з трьох названих документів.

Чи мають право на додаткову відпустку на дітей батьки-вихователі, які створили дитячий будинок сімейного типу?

Так, один із батьків-вихователів має право на додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (ст. 182-1, 186-1 КЗпП).

Рішення створити та забезпечити функціонування дитячого будинку сімейного типу приймає районна, районна у м. Києві держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті (в разі утворення) рад (п. 3 Положення про дитячий будинок сімейного типу, затвердженого постановою КМУ від 26.04.2002 № 564; далі — Положення № 564).

Діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування (далі — вихованці), перебувають у дитячому будинку сімейного типу до досягнення 18-річного віку, а якщо навчаються у професійно-технічному чи вищому навчальному закладі — до 23 років або поки не закінчать навчання.

Один із батьків-вихователів має право оформити й відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо є вихованець віком до трьох років (ч. 3 ст. 18 Закону про відпустки).

Чи втрачає право на додаткову відпустку на дітей одинока мати, що має дитину і вийшла заміж?

Одинока мати не втратить право на додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (далі — відпустка на дітей), якщо новий чоловік не усиновив дитину.

Верховний Суд у постанові від 02.09.2021 (справа № 182/239/18) зазначив, що одинокою матір’ю є особа, яка не перебуває у шлюбі з батьком дитини, виховує дитину без батька. Одинока мати не втрачає цей статус, якщо вона уклала шлюб не з батьком дитини, і її чоловік не усиновив дитину.

Якщо чоловік працівниці усиновив дитину, жінка втратила статус одинокої матері, а отже й право на відпустку на дітей. Востаннє жінка отримає відпустку на дітей у рік, в якому чоловік усиновив дитину.


ВИЗНАЧЕННЯ ПРАВА НА ВІДПУСТКУ

Одинока мати народила дитину в 2015 році, а вийшла заміж в 2020 році. Чоловік усиновив дитину на початку 2021 року. Востаннє жінка отримає відпустку на дітей за 2021 рік.

Якщо одинока мати вийшла заміж, але новий чоловік не всиновив дитину, працівниця не втрачає статусу одинокої матері та пов’язаних із цим гарантій.

Тож попросіть працівницю надати оригінал свідоцтва про народження дитини, щоби дізнатися, чи всиновив чоловік дитину. У разі всиновлення видадуть нове свідоцтво. У ньому вкажуть, що новий чоловік — батько дитини


Чи має право на додаткову відпустку на дітей неодружена жінка, якщо батько дитини помер?

Так, працівниця має право на додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (далі — відпустка на дітей). З якого року? Це залежить від того, чи записаний батько у свідоцтві про народження дитини. Якщо — так, працівниця має право на відпустку з року, в якому батько дитини помер. Якщо ні, працівниця має право на відпустку після народження дитини як одинока мати.

Чи має право на додаткову відпустку на дітей розлучений батько, якщо діти живуть з матір’ю?

Так. Один із батьків, які розлучилися, має право на додаткову відпустку на дітей. Не має значення, проживають діти з матір’ю чи батьком.

Одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (зокрема, у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надають щорічно додаткову оплачувану відпустку (далі — відпустка на дітей) тривалістю 10 к. д. без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП). За наявності кількох підстав для відпустки на дітей її загальна тривалість не може перевищувати 17 к. д. (ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР).

Законодавство не визначає, що відпустку на дітей надають «одному з подружжя». Тобто, щоб отримати відпустку батьки не обов’язково мають перебувати у шлюбі.

Мати та батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини (ст. 141 Сімейного кодексу України).

Чи має право на додаткову відпустку на дітей розлучений батько, якщо діти живуть з матір’ю за кордоном?

Розлучений батько може отримати відпустку на дітей як один із батьків, який має двох або більше дітей віком до 15 років, якщо надасть документ, який підтверджує, що мати дітей не скористалася такою відпусткою у поточному календарному році або не має на неї права.

Одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства

підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (зокрема у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надають щорічно додаткову оплачувану відпустку (далі — відпустка на дітей) тривалістю 10 к. д. без урахування святкових і неробочих днів (ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР; далі — Закон про відпустки).

Оскільки відпустку на дітей надають одному із батьків, щоб оформити відпустку батько має надати документ, який підтверджує, що мати дітей не скористалася такою відпусткою у поточному календарному році або не має на неї права. Мати дітей могла використати відпустку на дітей або при звільненні отримати компенсацію, якщо переїхала жити за кордон у поточному календарному році.

Мати двох дітей віком до 15 років, яка мешкає за кордоном, не має права на відпустку на дітей, тому що Закон про відпустки регулює надання відпусток тільки працівникам, які працюють в Україні. Тож батько може надати, наприклад, трудову книжку матері дітей із останнім записом про звільнення, витяг з реєстру застрахованих осіб за формами Додатка 8 або Додатка 9, ОК-5 чи ОК-7 на вебпорталі ПФУ, або документ, що мати дітей проживає за кордоном.

Чи втратили розлучені матері право на відпустку на дітей?

Ні.

Спеціальне визначення понять «одинока мати», «одинокий батько» законодавець увів у цілях відпустки при народженні дитини. Пункт 2 Порядку надання відпустки при народженні дитини, затвердженому постановою КМУ від 07.07.2021 № 693 (далі — Порядок № 693) так визначає терміни:

одинока мати —

мати, у актовому записі про народження дитини якої відомості про чоловіка як батька дитини внесли за її вказівкою;

мати дитини, батько якої помер, відповідно до рішення суду позбавили батьківських прав, визнали безвісно відсутнім або оголосили померлим, якщо цю дитину не усиновив інший чоловік;

одинокий батько — батько дитини, матір якої померла, відповідно до рішення суду позбавили батьківських прав, визнали безвісно відсутньою або оголосили померлою, якщо цю дитину не усиновила інша жінка;

інший повнолітній родич дитини — повнолітній рідний брат або сестра.

Коли оформлюєте додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (далі — відпустка на дітей), цю термінологію не застосовуйте. Один із батьків, які розлучилися, має право на відпустку на дітей, якщо другий з батьків не бере участі у вихованні дітей. Не має значення, проживають діти з матір’ю чи батьком.

Скільки повинна перебувати в лікувальному закладі мати, щоби додаткову відпустку на дитину міг взяти батько?

Батьку дитини або повнолітньої дитини — особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі надають додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (далі — відпустка на дітей), тривалістю 10 к. д. (ч. 1 ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР). За наявності кількох підстав — 17 к. д.

Законодавство не визначає, який строк перебування в лікувальному закладі вважати тривалим. Випадками тривалого лікування вважають, наприклад важкі травми та

туберкульоз. При таких захворюваннях лікарсько-консультативна комісія (ЛКК) після огляду продовжує листок непрацездатності не рідше одного разу на 20 днів залежно від тяжкості перебігу захворювання (абз. 3 п. 2.2 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ від 13.11.2001 № 455). Тож факт тривалого перебування в лікувальному закладі має засвідчити медичний висновок ЛКК. Такий висновок підтверджує cтаття 186-1 КЗпП — пільги і гарантії, зокрема відпустку на дітей надають батьку, який виховує дітей без матері, якщо вона перебуває в лікувальному закладі тривалий час. Наприклад, такого батька заборонено звільнити з ініціативи роботодавця.

Судова практика з цього питання відсутня. Єдиний державний реєстрі судових рішень має лише одне рішення, в якому розглядає питання надання працівнику відпустки на дітей як батьку, який виховує неповнолітніх дітей у зв’язку з тривалим перебуванням матері в лікувальному закладі (постанова Київського апеляційного адміністративного суду у справі від 14.06.2012 № 2а-13079/11/2670). Однак із тексту рішення не зрозуміло, скільки днів на стаціонарному лікуванні перебувала мати з дитиною — три чи більше.

Надайте працівнику відпустку на дітей на підставі будь-якого документа закладу охорони здоров’я, що підтверджує перебування матері в лікувальному закладі. Відпустку надайте батькові в період, коли мати дітей перебуває в лікувальному закладі.

Чи має право батько на відпустку на дітей, якщо мати не працює?

Так, якщо батько має двох або більше дітей віком до 15 років. Додаткову відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (далі — відпустка на дітей), надають одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років… (ч. 1 ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР). Єдине — жоден документ не може достовірно підтвердити, що мати дитини не працює. Після 10.06.2021 подання трудової книжки під час прийняття на роботу стане необов’язковим. Інформація про страховий стаж в Реєстрі застрахованих осіб на порталі ПФУ з’являється із запізненням в декілька місяців. Виписка чи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (ЄДР), що мати дитини зареєстрована як фізична особа — підприємець, не доводить, що мати дітей ніде не працює за трудовим договором. Тому пропонуємо, щоб у заяві про відпустку працівник зазначив, що мати дітей ніде не працює і додав хоча б один з трьох названих документів.

Чи надавати додаткову відпустку на дітей за 2021 рік батьку, якщо мати звільнилася у квітні?

Ні, не надавати.

Підстави для додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (далі — відпустка на дітей), визначає стаття 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР.

Працівниця звільнилася до 09.05.2021, дати, коли батько отримав рівне з матір’ю право на відпустку на дітей. Тому вона використала відпустку на дітей за 2021 рік або при звільненні отримала за неї компенсацію. Вважаємо, що батько дітей не має права на відпустку за 2021 рік.

Чи має право прийомний батько на додаткову відпустку на дітей, якщо його дружина не працює?

Так.

Прийомний батько має право на додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (далі — відпустка на дітей). Підстава — стаття 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки). Умова — працівник надав документ, який підтверджує, що прийомна мати не мала права або не користувалася правом на відпустку на дітей за відповідний (поточний або минулий) календарний рік. Це може бути один із документів:

трудова книжка прийомної матері, в якій відсутні записи про трудову діяльність за відповідний календарний рік;

довідка з місця роботи про те, що працівниця у відповідному календарному році не скористалася правом на відпустку на дітей як прийомна мати, або не отримала компенсацію за відпустку при звільненні.

З якого року має право на додаткову відпустку на дітей, один із прийомних батьків, що взяв дитину у прийомну сім’ю у 2007 році?

Працівник має право на відпустку на дітей із 2010 року, попри те, що дитина перебуває в прийомній сім’ї з 2007 року.

Додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (далі — відпустка на дітей), одному з прийомних батьків надають із 2010 року.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення соціальних гарантій прийомним батькам» від 10.03.2010 № 1959-VI (далі — Закон № 1959) уніс зміни до статті 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР та надав право на відпустку на дітей прийомним батькам.

Норма чинна з дня опублікування Закону № 1959 — 30.03.2010. Закон № 1959 зворотної сили не має.

Чи має право на додаткову відпустку на дітей кожен із подружжя опікунів?

Так, має.

Особа, яка взяла під опіку дитину, має право на додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (далі — відпустка на дітей). Підстава — стаття 19 Закону України «Про відпустки» про відпустки від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки).

У Законі про відпустки та статті 186-1 КЗпП не зазначено, що відпустку на дітей надають одному з опікунів дитини.

Кожен із подружжя має право скористатися нею.

Чи надавати додаткову відпустку на дітей матері дитини з інвалідністю — студента, старшого 18 років?

Ні.

Мати дитини з інвалідністю має право на додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (далі — відпустка на дітей), до досягнення дитиною повноліття.

Закон гарантує право на відпустку на дітей, щоби створити сприятливі умови для догляду та виховання дітей (ст. 182-1 КЗпП; ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР; далі — Закон про відпустки).

Законодавство визначає вік дітей тільки для такої категорії, як «жінка, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років». Вік дитини з інвалідністю Закон про відпустки не

конкретизує, тому керуємося загальними нормами. Дитина — особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 № 2402-III).

Чи надавати додаткову відпустку на дітей одинокій матері, неповнолітня донька якої народила дитину?

Ні.

Працівниця більше не зможе отримати додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А І групи (далі — відпустка на дітей), як одинока мати.

Одинока мати має право на відпустку на дітей за кожен рік до досягнення дитиною повноліття. Особа віком до 18 років набуває повної цивільної дієздатності, якщо вона:

зареєструвала шлюб або народила дитину;

досягла 16-ти років і працює за трудовим договором. Підстави — пункт 2 статті 34 та пункт 1 статті 35 Цивільного кодексу України.

Тож одинока мати, донька якої у віці до 18 років народила дитину, не має права на додаткову відпустку на дітей. Коли донька працівниці народила дитину:

донька набула повної цивільної дієздатності та втратила статус дитини;

працівниця втратила право на відпустку на дітей.

Такої думки дотримує й Мінсоцполітики в листі від 05.08.2016 № 435/13/116-16.

Працівниця має право отримати відпустку для догляду за онуком до досягнення ним трьох років, якщо мати дитини приступить до роботи (ч. 3 ст. 18 та ч. 4 ст. 20 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР).


ДОКУМЕНТИ НА ВІДПУСТКУ

Які документи підтверджують право на додаткову відпустку на дітей?

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною» від 15.04.2021 № 1401-ІХ, що діє з 09.05.2021, вніс зміни до статті 19 Закону про відпустки.

Право на відпустку на дітей має, зокрема, один з батьків:

який має двох або більше дітей віком до 15 років;

який має дитину з інвалідністю;

повнолітньої особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи;

який усиновив дитину.

Оскільки відпустку на дітей надають одному з батьків, вони мають домовитися, хто з них скористається відпусткою. У такому разі, наприклад, мати дитини разом із заявою про відпустку та свідоцтвами про народження дітей надає документ, що батько дітей не скористався відпусткою на дітей за цей календарний рік, або не має на неї права.

Документи, що підтверджують право на додаткову відпустку на дітей, знайдете у таблиці.

Обидва батьки дітей працюють. Мати дітей може надати довідку з місця роботи батька дітей, що той не використав відпустку на дітей за 2021 рік.

Якщо другий з батьків — приватний підприємець (ФОП), або ніде не працює і не перебуває на обліку в службі зайнятості, жоден документ достовірно не підтвердить, що другий з батьків не перебуває у трудових відносинах.

Другий з батьків не працює. Підтвердним документом може бути трудова книжка, в якій останній запис — про звільнення. Утім, після 10.06.2021 роботодавець веде трудову книжку за бажанням працівника. Відтак роботодавець не зможе покладатися на відомості у трудових книжках. Починаючи з 2021 року інформація про страховий стаж в Реєстрі застрахованих осіб на порталі ПФУ з’являється із запізненням в декілька місяців. Тож інформації у витягу з реєстру застрахованих осіб за формою, що визначає Додаток 8 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління ПФУ від 18.06.2014 № 10-1, також не можна повністю довіряти. Тільки у випадку, якщо другий із батьків перебуває на обліку в службі зайнятості, відповідна довідка достовірно підтвердить, що він (вона) не працює.

Другий з батьків — підприємець. Виписка чи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (ЄДР), що мати дитини зареєстрована як фізична особа — підприємець, не доводить, що мати дітей ніде не працює за трудовим договором.

Тому пропонуємо, щоб у заяві про відпустку працівник зазначив, що мати дітей ніде не працює і подав виписку з ЄДР, що вона ФОП, або трудову книжку матері дітей, або витяг з реєстру за формою Додатка 8, або довідку зі служби зайнятості, що вона перебуває на обліку.

Чи має право роботодавець вимагати довідку для додаткової відпустки на дітей?

Так.

Частина 1 статті 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) визначає, що додаткову оплачувану відпустку надають «одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років…». Справді, у цій статті не зазначено, що відпустку батькові надають на підставі довідки з місця роботи матері, що вона не скористалася чи має право на відпустку. Так само стаття не встановлює, що для відпустки працівник має подати заяву і свідоцтво про народження дитини.

Стаття 10 Закону про відпустки встановлює право працівників на щорічну відпустку повної тривалості у перший рік до настання шестимісячного строку роботи або у зручний час. Проте не регламентує, який документ має надати, наприклад, жінка, яка хоче приєднати до відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами щорічну відпустку. До речі, стаття 10 Закону про відпустки зазначає, що щорічні відпустки надають за графіком відпусток і не згадує про заяви працівників.

Аналогічно, у статті 15 Закону про відпустки не вказано, що додаткові оплачувані відпустки у зв’язку із навчанням надають на підставі заяви і довідки-виклику закладу освіти.

У статті 16-2 Закону про відпустки не зазначено, що відпустку учаснику бойових дій надають на підставі заяви і відповідного посвідчення.

У статті 20 Закону про відпустки йдеться, що відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надають за заявою матері, батька дитини або осіб, зазначених у частині третій статті 18 Закону про відпустки, повністю або частково в межах установленого періоду та оформлюють наказом (розпорядженням) роботодавця. Тобто не вказано, що для оформлення відпустки слід надати свідоцтво про народження дитини, а для відпустки бабі чи діду — і документ, що підтверджує родинний зв’язок із дитиною.

У статті 25 Закону про відпустки в окремих випадках вказано, який документ підтверджує право працівника на відпустку без збереження зарплати, наприклад, медичний висновок, що дитина потребує домашнього догляду.

Тобто Закон про відпустки встановлює право на різні види відпусток й у більшості випадків не регламентує, на підставі яких документів їх надавати.

Проте, оскільки у статті 19 Закону про відпустки зазначено, що відпустку на дітей надають «одному з батьків», а не «батькам, які мають….», вважаємо, що роботодавець вправі з’ясувати: чи має право працівник на відпустку. Навряд чи законодавці прописували норму тільки для батьків дітей, які працюють на одному підприємстві. Адже такі випадки радше — виняток із правила.

На запит експертів Системи Мінекономіки підтвердило, що з 09.05.2021 один із батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, мати (батько) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи має право на додаткову відпустку тривалістю 10 к. д. до року досягнення дитиною граничного віку за умови підтвердження, що інший з батьків дитини у поточному календарному році не скористався правом на цю відпустку (листи від 16.07.2021 № 4712-06/37178-07, від 01.07.2021 № 4712-06/34401-07).

Безумовно, працівник може відмовитися надати довідку і навіть подати до суду. Суд може задовольнити позов працівника і зобов’язати роботодавця надати відпустку на дітей на підставі лише заяви.

Якщо йдеться про недержавне підприємство, роботодавець у колдоговорі може передбачити право на відпустку на дітей кожному з батьків, оскільки це пільги, не передбачені законодавством.

Тож у цій ситуації роботодавець має самостійно прийняти рішення.

Аналогічна ситуація з відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яку надають одному з батьків. Ми консультувалися з фахівцями Держпраці. Вони також вважають, що оскільки таку відпустку надають одному з батьків, запропонувати надати довідку з місця роботи другого з батьків правомірно.

Який документ для додаткової відпустки на дітей має надати працівниця, чоловік якої проходить військову службу за контрактом?

Надавайте працівниці відпустку на дітей на підставі довідки з місця роботи батька дітей, що він не скористався правом на відпустку на дітей за 2021 рік.

Чоловікам під час військової служби відпустку на дітей не надають, компенсацію не виплачують. Якщо батько дітей не перебуває у трудових відносинах, трудова книжка без запису про роботу або контракт про проходження військової служби підтвердить, що він не має права на відпустку.

Так само можете надати відпустку батькові дітей, мати яких проходить військову службу, незважаючи на те, що ймовірно при звільненні з військової служби їй виплатять компенсацію за відпустку на дітей. Тому що військова служба — не трудові відносини. Аналогічно, за час військової служби жінці нададуть щорічну основну відпустку і на військовій службі, і на підприємстві.

Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, соціальні відпустки надають відповідно до Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (п. 8 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII, далі — Закон № 2011).

В особливий період із моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію військовослужбовцям не надають соціальні відпустки (п. 17 Закону № 2011). У рік звільнення зі служби військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової військової служби, у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачують грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, зокрема військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей (абз. 3 п. 14 ст. 10-1 Закону № 2011).

Скільки дійсна довідка, що працівник не використав додаткову відпустку на дітей?

Законодавство не містить строку дії довідки про те, що другий із батьків не використав відпустку на дітей.

Теоретично на іншому підприємстві не повинні надати додаткову відпустку працівникам, що мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (далі — відпустка на дітей) чи виплатити за неї компенсацію без довідки, що на вашому підприємстві працівник не скористався такою відпусткою. Однак на іншому підприємстві можуть забути, що видавали довідку, або кадровик піде у відпустку, а працівник, який його замінюватиме, не знатиме про це.

Тому рекомендуємо, аби працівник оформив відпустку на дітей не пізніше ніж упродовж місяця від дати видавання довідки.

Які документи підтверджують статус одинокої матері для додаткової відпустки на дітей?

Законодавство не містить переліку документів, що підтверджують статус одинокої матері для додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (далі — відпустка на дітей).

Одинока мати — не тільки вдова або жінка, яка не перебуває у шлюбі та у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зробили за вказівкою матері. Це й жінка, яка виховує й утримує дитину сама.

Водночас суди зазначають, що для права на відпустку на дітей не має значення, чи отримує мати аліменти на дитину.

Тож, залежно від обставин, документи різнитимуться. Перелік документів для усіх ситуацій, щоби надати відпустку одинокій матері.

УВАГА! Запису у П-2 про розлучення недостатньо аби надати відпустку.

Верховний Суд визначив, що лише запис в особовій карті П-2 про те, що працівниця розлучена та має дитину, не підтверджує, що вона одинока мати, та не cвідчить про наявність підстав нарахувати їй компенсацію за невикористану відпустку на дітей (постанова ВС від 04.12.2019 у справі № 182/4561/16-ц).

Чи запитувати щороку документи, що підтверджують статус одинокої матері для додаткової відпустки на дітей?

Так. Додаткову відпустку працівникам, що мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (далі — відпустка на дітей) надають за кожен календарний рік. Через рік можуть змінитися обставини, що давали право на відпустку на дітей. Наприклад: одинока мати вийшла заміж, і чоловік усиновив дитину. Тож роботодавець має право вимагати поновити підтвердні документи хоч би раз на рік. Підстави:

  • лист Мінсоцполітики від 30.05.2014 № 193/13/123-14;
  • ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.10.2015 № 6-19252св15;
  • рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06.11.2015 у справі № 333/4520/15-ц;
  • ухвала Вищого адміністративного суду України від 04.12.2014 у справі № 2а/1270/5361/12.

Суди визнали: роботодавець правомірно надавав відпустку на дітей тільки за роки, за які працівниця документально підтвердила, що батько не виховує дитину.

Просіть працівника, в якого може змінитися статус, надавати оригінали документів, що дають право на відпустку на дітей, щороку перед тим, як оформлюватимете відпустку. Стежте, щоби працівник із «нестабільним» статусом ходив у відпустку на дітей щороку. Якщо розлучена жінка не звертатиметься за відпусткою на дітей кілька років, вона не зможе документально підтвердити, що в попередні роки батько не брав участі у вихованні дитини.

Які документи підтверджують, що батько не бере участі у вихованні дитини?

Законодавство не конкретизує, якими саме документами підтверджувати право на додаткову відпустку працівникам, що мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (далі — відпустка на дітей). Тому спиратимемося на судову практику.

Верховний Суд (далі — ВС) у постанові від 30.01.2019 (справа № 753/14765/15-ц) послався на визначення одинокої матері, що наводить Пленум Верховного Суду України у пункті 9 постанови «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 № 9.

Одинока мати:

жінка, яка не перебуває у шлюбі та у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зробили за вказівкою матері;

вдова;

інша жінка, яка виховує й утримує дитину сама.

ВС зазначає, що законодавство не містить конкретного переліку документів, які слід пред’явити матері, що виховує дитину без батька, щоб отримати відпустку на дітей (постанови від 30.01.2019 у справі № 753/14765/15-ц, від 31.10.2019 у справі № 734/4136/15-ц). Тому працівниця має пред’явити роботодавцю будь-який офіційно складений, оформлений та засвідчений документ, який з достатньою достовірністю підтверджує, що батько не бере участі у вихованні дитини.

Одним з таких документів може бути:

рішення суду про позбавлення відповідача батьківських прав;

ухвала суду або постанова слідчого про розшук відповідача у справі за позовом про стягнення аліментів;

акт соціально-побутової комісії, створеної первинною профспілковою організацією, чи будь-якої іншої комісії, утвореної на підприємстві, або акт дослідження комітетом самоорганізації населення, в якому зі слів сусідів (за наявності їх підписів в акті) підтверджується факт відсутності участі батька у вихованні дитини;

довідка зі школи про те, що батько не бере участі у вихованні дитини (не спілкується з вчителями, не забирає дитину додому, не бере участі в батьківських зборах) тощо.


СТАЖ ДЛЯ ВІДПУСТКИ

Які періоди зараховувати до стажу для додаткової відпустки на дітей?

Одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, надають щорічно відпустку на дітей. Тривалість — 10 к. д. без урахування святкових і неробочих днів (ст. 19 Закону про відпустки). Інших умов Закон про відпустки не висуває.

У редакції статті 19 Закону про відпустки, що діяла до 09.05.2021, було зазначено, що таку відпустку надають «жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років…». Тому Мінсоцполітики роз’яснювало, що аби отримати відпустку на дітей, жінці недостатньо мати двох дітей віком до 15 років. Вона повинна працювати, а не лише перебувати в трудових відносинах із підприємством (лист від 26.03.2018 № 480/0/101-

18/284). Після 09.05.2021 немає підстав застосовувати це роз’яснення. З чинної редакції випливає, що за періоди після 09.05.2021 батько чи мати двох дітей віком до 15 років має право на додаткову відпустку на дітей за кожен календарний рік роботи на підприємстві.

Чи може батько оформити додаткову відпустку на дітей, якщо мати у відпустці з вагітності та пологів?

Так.

Одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, надають щорічно додаткову оплачувану відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (далі — відпустка на дітей). Тривалість — 10 к. д. без урахування святкових і неробочих днів (ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР). Інших умов Закон про відпустки не висуває.

У редакції статті 19 Закону про відпустки, що діяла до 09.05.2021, було зазначено, що таку відпустку надають «жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років…». Тому Мінсоцполітики роз’яснювало, що аби отримати відпустку на дітей, жінці недостатньо мати двох дітей віком до 15 років. Вона повинна працювати, а не лише перебувати в трудових відносинах із підприємством (лист від 26.03.2018 № 480/0/101-18/284). Після 09.05.2021 це роз’яснення немає підстав застосовувати. Щоб отримати відпустку на дітей, батько до заяви про відпустку додає свідоцтво про народження дитини та копію листка непрацездатності з вагітності та пологів або довідку, що мати дитини не використовувала додаткову відпустку на дітей.

Чи має право на додаткову відпустку на дітей мати двох дітей за роки, коли була у відпустці для догляду за дитиною до 3 років?

Так, якщо правом на відпустку не скористався батько дітей.

Одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, надають щорічно додаткову оплачувану відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (далі — відпустка на дітей). Тривалість — 10 к. д. без урахування святкових і неробочих днів (ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР). Інших умов Закон про відпустки не висуває. У редакції статті 19 Закону про відпустки, що діяла до 09.05.2021, було зазначено, що таку відпустку надають «жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років…». Тому Мінсоцполітики роз’яснювало, що аби отримати відпустку на дітей, жінці недостатньо мати двох дітей віком до 15 років. Вона повинна працювати, а не лише перебувати в трудових відносинах із підприємством (лист від 26.03.2018 № 480/0/101-18/284). Після 09.05.2021 це роз’яснення немає підстав застосовувати.

Чи має право на додаткову відпустку на дітей мати двох дітей за роки, коли була у відпустці без збереження зарплати до 6 років?

Так, якщо правом на відпустку не скористався батько дітей.

Одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, надають щорічно додаткову оплачувану відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (далі — відпустка на дітей). Тривалість — 10 к. д. без урахування святкових і неробочих днів (ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР). Інших умов Закон про відпустки не висуває. У редакції статті 19 Закону про відпустки, що діяла до 09.05.2021, було зазначено, що таку відпустку надають «жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років…». Тому Мінсоцполітики роз’яснювало, що аби отримати відпустку на дітей, жінці недостатньо мати двох дітей віком до 15 років. Вона повинна працювати, а не лише

перебувати в трудових відносинах із підприємством (лист від 26.03.2018 № 480/0/101-18/284). Після 09.05.2021 це роз’яснення немає підстав застосовувати.

Чи надавати матері додаткову відпустку на дітей за період військової служби?

Так, якщо відпусткою не скористався батько дітей.

З 09.05.2021 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною» № 1401-IX від 15.04.2021 вніс зміни до частини 1 статті 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР. З цієї дати додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (далі — відпустка на дітей), надають одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років… У попередній редакції статті було зазначено, що відпустку на дітей надають «жінці, яка працює і має двох і більше дітей віком до 15 років…». Після 09.05.2021 стаття 19 Закону про відпустки не містить умови, що жінка має фактично працювати. Тож після повернення з військової служби мати дітей має право скористатися відпусткою на дітей за роки, поки служила, якщо таку відпустку не використав батько дітей.


ВІК ДИТИНИ І ПРАВО НА ВІДПУСТКУ

До якого віку дитини надавати додаткову відпустку на дітей?

Право на відпустку на дітей залежить від віку дитини.

Стаття 19 Закону про відпустки визначає вік дітей тільки для такої категорії, як «один з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років». Вік дитини з інвалідністю, всиновленої дитини, дитини під опікою, дитини одинокої матері (батька) не встановлено, тому керуйтеся загальними нормами законодавства.

Дитина — це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно із законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше (ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 № 2402-III, ст. 2 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.1992 № 2811-XII).

Опіку встановлюють над дитиною, яка не досягла 14 років, а піклування — над дитиною віком від 14 до 18 років (п. 2 ст. 243 Сімейного кодексу України). Тож до досягнення дитиною повноліття право на відпустку мають:

  • один із батьків, який має дитину з інвалідністю;
  • один із батьків, який всиновив дитину;
  • одинока мати;
  • батько, який виховує дитину без матері;
  • особа-піклувальник, який виховує дитину віком від 14 років.

Чи має право жінка на додаткову відпустку на дітей, у рік, коли старшій дитині виповнюється 15 років?

Так.

Одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, надають щорічно додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (далі — відпустка на дітей). Тривалість — 10 к. д. без урахування святкових і неробочих днів (ч. 1 ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР).

Один з батьків востаннє отримає відпустку на дітей за рік, в якому старшій дитині виповниться 15 років.

Чи має право на додаткову відпустку на дітей, жінка за рік, коли дитина померла?

Так.

Один із батьків має право на додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (далі — відпустка на дітей), за той рік, в якому дитина померла.

Приклад. Працівниця мала двох дітей віком до 15 років. Одна дитина померла. Працівниця може скористатися відпусткою на дітей за цей рік навіть після смерті дитини. Такої думки дотримує й Мінсоцполітики в листі від 05.08.2016 № 435/13/116-16.


ТРИВАЛІСТЬ ВІДПУСТКИ

Яка тривалість додаткової відпустки на дітей?

Тривалість відпустки на дітей за однією підставою — 10 к. д., якщо підстав дві або більше — 17 к. д. (ст. 182-1 КЗпП, ст. 19 Закону про відпустки).

Мінсоцполітики у листі від 14.04.2008 № 235/0/15-08/13 роз’яснює, що кожна підстава для надання відпустки за статтею 19 Закону про відпустки, — це окрема підстава. Такого висновку дійшли Мінпраці, Мін’юст і Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України за результатами правової експертизи.

Чи враховувати вихідні, святкові й неробочі дні до тривалості додаткової відпустки на дітей?

Вихідні — враховуйте, святкові й неробочі дні — ні.

Додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (далі — відпустка на дітей), надають на підставі статті 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки).

Святкові й неробочі дні (ст. 73 КЗпП) не враховують до тривалості такої відпустки (ч. 1 ст. 19 Закону про відпустки). Вихідні дні (ст. 67 КЗпП) враховують як звичайні календарні дні.


Розрахунок тривалості відпустки

Працівниця написала заяву на відпустку як одна з батьків, які мають двох дітей віком до 15-ти років на 10 к. д. із 14.06.2021.

20.06.2021 — Трійцю, неробочий день, не враховуємо до тривалості відпустки.

19.06.2021, 21.06.2021 — вихідні дні, враховуємо до тривалості відпустки.

Відпустка триватиме з 14.06.2021 по 24.06.2021.


Яка тривалість додаткової відпустки на дітей матері чотирьох дітей віком до 15 років?

10 календарних днів.

Один із батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, має право щорічно на додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР).

Мати і батько, які мають чотирьох дітей віком до 15 років, підпадають під категорію «Один з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років». За однією підставою тривалість відпустки — 10 к. д. без урахування святкових і неробочих днів.

Чи має право на додаткову відпустку на дітей за двома підставами неодружена працівниця, яка виховує кількох прийомних дітей?

Прийомна мати, яка самостійно виховує кількох прийомних дітей, має право на відпустку за однією підставою тривалістю 10 к. д.

Здавалося б, працівниця має право на додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (далі — відпустка на дітей), за двома підставами — і як одинока мати, і як прийомна мати. Утім, ця думка хибна.

Особи, які виявили бажання взяти на виховання і спільне проживання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, мають відповідати критеріям, установленим пунктами 14-17-1 Положення про прийомну сім’ю, затвердженого постановою КМУ від 26.04.2002 № 565 (далі — Положення). Якщо критерії дотримані, орган опіки та піклування вирішує утворити прийомну сім’ю та укладає з прийомними батьками договір про влаштування дітей до прийомної сім’ї на виховання і спільне проживання.

Одному з прийомних батьків виплачують грошове забезпечення за рахунок держбюджету (п. 18 Положення).

Неодружена прийомна мати, яка взяла на виховання дітей, — не одинока мати. Вона не має права на пільги та гарантії, передбачені законодавством для одиноких матерів. А от дитина, яку виховує прийомна мати, не втрачає статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. Вона має пільги, передбачені законодавством для цих категорій дітей, а також отримує державну допомогу.

Яка тривалість додаткової відпустки на дітей матері двох дітей до 15 років, якщо їх батька позбавили батьківських прав?

Жінка, яка має двох дітей віком до 15 років, батька яких позбавили батьківських прав, має право на додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (далі — відпустка на дітей), тривалістю — 17 к. д.

Тривалість відпустки на дітей за однією підставою — 10 к. д., за кількома підставами — 17 к. д. (ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР).

Жінка має право на відпустку на дітей за трьома підставами:

як жінка, яка має двох дітей віком до 15 років;

як одинока мати — на кожну дитину.

Оскільки тривалість відпустки за наявності кількох підстав обмежена, тривалість відпустки становитиме 17 к. д.

Яка тривалість додаткової відпустки на дітей працівниці, яка виховує одну рідну дитину і другу під опікою?

Працівниця має право на 10 к. д. додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (далі — відпустка на дітей), за однією підставою — як особа, яка взяла дитину під опіку.

Працівниця — опікун дитини, тому не виникає сумнівів щодо права на відпустку на дітей, передбачену статтею 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР, за однією підставою.

Чи належить жінка до категорії осіб, що мають двох дітей віком до 15 років? За нормами Сімейного кодексу України (СК) — ні.

Права та обов’язки матері й дитини ґрунтуються на походженні дитини від неї, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 СК (ст. 121 СК). Походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собою, визначають згідно зі статтею 122 СК. Якщо батьки неодружені — за статтею 125 СК.

Опіку, піклування встановлюють над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування (ч. 1 ст. 243 СК).

Опіку (піклування) встановлюють для забезпечення виховання неповнолітніх дітей, які внаслідок смерті батьків, хвороби батьків або позбавлення їх батьківських прав чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів дітей (п. 1.2 Правил опіки і піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, МОЗ, Міносвіти, Мінпраці від 26.05.1999 № 34/166/131/88).

При встановленні опіки дитина не втрачає статусу дитини-сироти (п. 26 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою КМУ від 24.09.2008 № 866). Жодних змін до свідоцтва про народження дитини не вносять.

Яка тривалість додаткової відпустки на дітей працівниці, яка є опікуном двох дітей?

Працівниця має право на додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (далі — відпустка на дітей), тривалістю 17 к. д.

Працівниця має право на відпустку на дітей за двома підставами — як опікун кожної дитини окремо.

Опіку встановлюють над дитиною, яка не досягла 14 років, а піклування — над дитиною у віці від 14 до 18 років (ч. 2 ст. 243 Сімейного кодексу України). Отже, працівниця має право скористатися відпусткою на дітей, як опікун, за двома підставами й у рік досягнення дитиною 14-річного віку.

Опіка над старшою дитиною припиниться після досягнення нею 14 років. Після цього опікун стає піклувальником без спеціального рішення (ст. 76 Цивільного кодексу України). Як піклувальник працівниця матиме право на відпустку на дітей до досягнення дитиною 18 років, оскільки стаття 186-1 КЗпП гарантії, встановлені статтею 182-1 КЗпП, поширює також на піклувальників.

Отже, з наступного календарного року працівниця також матиме право на відпустку на дітей за двома підставами, але вже іншими: як опікун і як піклувальник.

Яка тривалість додаткової відпустки на дітей вдівцю, що виховує трьох дітей?

Вдівець має право на 17 к. д. додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (далі — відпустка на дітей).

Так, батько дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (зокрема, якщо мати тривалий час перебуває в лікувальному закладі), має право щорічно на оплачувану відпустку на дітей тривалістю 10 к. д. без урахування святкових і неробочих днів. Якщо підстав для відпустки кілька, її загальна тривалість не може перевищувати 17 к. д. (ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР; далі — Закон про відпустки). У статті 19 Закону про відпустки визначено, що відпустку на дітей надають батьку дитини (в однині). Тож батько, який виховує без матері трьох дітей, має три підстави для відпустки, адже для кожної дитини він є батьком, що виховує її без матері.

Зважаючи на те, що загальна тривалість відпустки на дітей за кількома підставами обмежена, вдівець має право на 17 к. д. відпустки.

Яка тривалість додаткової відпустки на дітей вдівцю, який виховує неповнолітню дитину і взяв під опіку іншу дитину?

Працівник має право на додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (далі — відпустка на дітей), тривалістю 17 к. д.

Батько дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (зокрема, якщо мати тривалий час перебуває в лікувальному закладі), має право щорічно на оплачувану відпустку на дітей тривалістю 10 к. д. без урахування святкових і неробочих днів (ст. 182-1 КЗпП, ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР; далі — Закон про відпустки).

Працівник — одинокий батько (вдівець) має власну дитину та є опікуном іншої дитини. Він має право на відпустку на дітей тривалістю 17 к. д., адже наявні дві підстави: «батько, який виховує дитину без матері» та «особа, яка взяла дитину під опіку».

Яка тривалість відпустки на дітей жінці, в якої двоє дітей віком до 15 років, одна з яких з інвалідністю?

Жінка має право на додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (далі — відпустка на дітей), тривалістю 17 к. д.

Працівниця може оформити відпустку на дітей за двома підставами, як:

жінка, що має двох дітей віком до 15 років;

мати дитини з інвалідністю.

Оскільки загальна тривалість відпустки на дітей за кількома підставами обмежена (ч. 2 ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР), жінка має право на 17 к. д. відпустки.

Яка тривалість додаткової відпустки матері двох дітей з інвалідністю підгрупи А І групи віком до 15 років?

Жінка має право оформити додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (далі — відпустка на дітей), тривалістю 17 к. д.

Працівниця може оформити відпустку на дітей за двома підставами, як мати двох дітей — осіб з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (на кожну дитину окремо).

Оскільки загальна тривалість відпустки на дітей за кількома підставами обмежена, жінка має право лише на 17 к. д. відпустки (ч. 2 ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР).

Яка тривалість додаткової відпустки працівниці, що має власну дитину та усиновила чотирьох малолітніх дітей?

Жінка має право на додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (далі — відпустка на дітей), тривалістю 17 к. д.

Особа може усиновити необмежену кількість дітей (ч. 7 ст. 211 Сімейного кодексу України; далі — СК). Усиновлення надає усиновлювачеві права і покладає на нього обов’язки щодо усиновленої дитини таким самим обсягом, який мають батьки (ч. 4 ст. 232 СК).

Стаття 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) містить окрему підставу, що визначає право на відпустку на дітей — жінка, яка усиновила дитину (в однині). Тож працівниця, яка усиновила четверо малолітніх дітей, має право на відпустку на дітей за чотирма підставами — на кожну дитину, яку усиновила.

Тривалість відпустки на дітей за однією підставою — 10 к. д., за кількома підставами — 17 к. д. (ст. 19 Закону про відпустки).

Яка тривалість додаткової відпустки на дітей матері-вихователя, яка не має чоловіка?

Надавайте додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (далі — відпустка на дітей) тривалістю 10 к. д.

Законодавство гарантує одному із батьків-вихователів право на відпустку на дітей (ст. 182-1, 186-1 КЗпП).

Документами, що підтверджують право на відпустку на дітей одного з батьків-вихователів є свідоцтво про народження дитини, договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу між районною держадміністрацією чи виконавчим органом міської, районної ради та батьками-вихователями і документ, що другий з батьків-вихователів не скористався відпусткою або не має на неї права.

У цьому випадку згідно з договором батьками-вихователями є окремі особи, які не перебувають у шлюбі. Документ, що другий з батьків-вихователів не скористався відпусткою або не має на неї права не потрібен.

УВАГА! Батьки-вихователі не всиновлюють дітей

Батьки-вихователі дитячого будинку сімейного типу не всиновлюють дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. При цьому дітей не прирівнюють до рідних дітей, а матір–вихователь будинку сімейного типу не отримує статус матері.¤

Тривалість відпустки на дітей визначають залежно від кількості підстав, щоб її надати. У цій ситуації жінка має право на відпустку на дітей лише за однією підставою — як один із батьків-вихователів. Тривалість відпустки — 10 к. д. Жінка не є одинокою матір’ю відносно до своїх вихованців.


ОФОРМЛЕННЯ ВІДПУСТКИ

Як оформити додаткову відпустку на дітей?

Коли оформлюватимете відпустку на дітей, пам’ятайте чотири правила.

Правило 1. Відпустка на дітей — соціальна, а не щорічна (п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону про відпустки), хоча її надають щороку. Відпустку на дітей надають понад щорічні відпустки, передбачені статтями 6, 7 і 8 Закону про відпустки, а також понад щорічні відпустки,

встановлені іншими законами та нормативно-правовими актами (ч. 7 ст. 20 Закону про відпустки);

Правило 2. Щоби скористатися правом на відпустку на дітей працівник має надати кадровику підтвердні документи. Як правило, працівники знають свої права і надають документи при прийнятті на роботу.

Правило 3. Якщо відпустку на дітей запланували з конкретними датами у графіку відпусток, заяву писати не потрібно. Роботодавець лише повідомляє працівника про дату початку відпустки на дітей і видає наказ.

Правило 4. Якщо відпустку на дітей не заплановано або її просить новий працівник, він має написати заяву.

Чи надавати додаткову відпустку на дітей у перший рік роботи на підприємстві?

Безпечніше — надати. Тому що законодавство не містить відповіді, і судова практика не має сталої позиції у цьому питанні.

Додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, надають щорічно (ч. 1 ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР; далі — Закон про відпустки, відпустка на дітей).

Якщо працівник під час роботи не скористався правом на відпустку на дітей, при звільненні за неї виплачують компенсацію (ч. 1 ст. 24 Закону про відпустки).

Мінекономіки у листі від 08.02.2022 № 4712-06/6091-09 зазначає, що у випадку, коли після звільнення з таким працівником уклали новий трудовий договір, на новому місці роботи роботодавець не зобов’язаний надавати працівнику невикористану за попереднім місцем роботи відпустку на дітей.

Мінсоцполітики в листі від 24.03.2015 № 4053/0/14-15/18 доходить висновку, що на новому місці роботи працівник не матиме права на відпустку на дітей, оскільки її надають один раз протягом відповідного календарного року.

Таку саму позицію висловили:

Івано-Франківський апеляційний суд (постанова від 01.07.2020 у справі № 351/199/18);

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ (постанова від 20.03.2019 у справі № 753/14765/15-ц);

Апеляційний суд Дніпропетровської області (рішення від 31.01.2017 у справі № 216/2641/15).

Розгляньмо інше показове рішення. Управління виконавчої дирекції ФСС в Івано-Франківській області при звільненні не виплатило працівниці компенсацію за відпустку на дітей за 2018 рік, мотивуючи тим, що працівниця у 2018 році працювала один день і не зверталася до роботодавця із заявою про надання відпустки. Суд стягнув із роботодавця на користь працівниці майже 24 тис. грн:

3731 грн компенсації за невикористану додаткову соціальну відпустку;

18 655 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні;

1500 грн моральної шкоди.

Додатково з Управління виконавчої дирекції ФСС в Івано-Франківській області суд стягнув понад 1000 грн на судові витрати (постанова Івано-Франківського апеляційного суду від 01.07.2020 у справі № 351/199/18).

Як бачимо, дотримати норми статті 24 Закону про відпустку та виплатити компенсацію за відпустку на дітей коштувало б роботодавцю майже в сім разів дешевше, аніж судитися з працівницею.

Також натрапляємо на постанову Тернівського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області (постанова від 04.12.2018 у справі № 215/4403/18). Начальник відділу кадрів комунального підприємства відмовив працівниці у відпустці на дітей у перший рік роботи аргументуючи тим, що на попередньому місці роботи їй повинні були надати відпустку на дітей, або при звільненні виплатити компенсацію. Проте колишній роботодавець цього не зробив. Суд оштрафував начальника відділу кадрів комунального підприємства на 510 грн.

Аби не наражатися на трудовий спір, безпечніше розглядати право працівника на відпустку на дітей у контексті укладеного трудового договору з конкретним роботодавцем.

Стаття 25 КЗпП забороняє роботодавцю вимагати під час прийняття на роботу від працівника документи, не передбачені законодавством. Тож спірним є право роботодавця вимагати від працівниці довідку з попереднього місця роботи, що їй при звільненні не виплатили компенсацію за відпустку.

Чи має працівниця право на відпустку на дітей, якщо відпрацювала один день у календарному році?

Так, має.

Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (далі — відпустка на дітей), є соціальною. Відпустку на дітей одному з батьків надають в будь-який час календарного року, незалежно від відпрацьованого часу та часу народження дитини, до чи після.

У редакції статті 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР, що діяла до 09.05.2021, було зазначено, що таку відпустку надають «жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років…». Тому Мінсоцполітики роз’яснювало — щоб отримати відпустку на дітей, жінці недостатньо мати двох дітей віком до 15 років. Вона повинна працювати, а не лише перебувати в трудових відносинах із підприємством (лист від 26.03.2018 № 480/0/101-18/284). Після 09.05.2021 це роз’яснення немає підстав застосовувати.

Як формулювати у наказі назву додаткової відпустки на дітей?

Формулюйте пункти розпорядчого документа чітко. Вони мають відповідати нормам КЗпП або іншим правовим актам (абз. 2 п. 7 розд. 9 гл. ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Мін’юсту від 18.06.2015 № 1000/5). Отже, у наказах про надання відпустки, а також про звільнення в разі виплати компенсації, зазначте:

  • повну назву відпустки — додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи. Так зазначено в статті 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР;
  • категорію працівника, що дає право на відпустку (наприклад, одинока мати);
  • календарний рік, за який надаєте відпустку.

Де реєструвати і до якої справи підшивати накази про додаткові відпустки на дітей?

Розпорядчі документи з кадрових питань реєструють окремо в різних журналах відповідно до їх видів та строків зберігання (п. 2 гл. 3 розд. ІІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Мін’юсту від 18.06.2015 № 1000/5).

Накази про додаткові відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (далі — відпустка на дітей), зберігають 5 р., як і накази про надання щорічних відпусток та відпусток у зв’язку з навчанням (ст. 16 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Мін’юсту від 12.04.2012 № 578/5).

Накази з кадрових питань групують відповідно до їх видів та строків зберігання. Заборонено групувати разом накази тривалого (75 років) та тимчасового (5 років) зберігання (п. 6 гл. 2 розд. IV Правил № 1000/5). Реєструйте накази про відпустки на дітей у Журналі реєстрації наказів з кадрових питань тимчасового (5 р.) строку зберігання. Долучайте накази до справи «Накази з кадрових питань тимчасового зберігання». Строк зберігання справи — 5 років.

Чи включати до графіка відпусток додаткову відпустку працівникам, які мають дітей?

Чи включати до графіка відпустки на дітей — вирішує роботодавець.

Стаття 10 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) вимагає складати графік лише для щорічних відпусток і не регламентує, як надавати додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину —

особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (далі — відпустка на дітей). Мінсоцполітики рекомендувало планувати відпустки на дітей у графіку (лист від 06.02.2018 № 204/0/101-18/284).

Проте, з 09.05.2021 до частини 1 статті 19 Закону про відпустки внесли зміни. Відпустку на дітей надають одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років… Оскільки у батьків можуть змінитися плани щодо того, хто скористається відпусткою на дітей, немає сенсу включати відпустку на дітей до графіка відпусток. Якщо право на відпустку має одна особа, наприклад, одинока мати, її відпустку можна включити до графіка відпусток.

Чи може додаткова відпустка на дітей закінчуватись у вихідний чи святковий день?

Додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (далі — відпустка на дітей), надають у календарних днях.

Відпустку на дітей надають без урахування святкових і неробочих днів (ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР). Тож її останній день може припадати на вихідний, але не на святковий.

Чи надавати додаткову відпустку на дітей на вимогу працівниці з наступного дня?

Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі —Закон про відпустки) регламентує тільки як надавати щорічні відпустки (ст. 10 Закону про відпустки). Порядок надання додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (далі — відпустка на дітей), не регламентовано.

Якщо працівниця хоче негайно оформити відпустку на дітей, а роботодавець з об’єктивних виробничих причин не може її надати, підготуйте письмову відповідь, в якій:

1) аргументуйте, чому неможливо надати відпустку в бажаний термін;

2) запропонуйте інший період відпустки.

Головне — не взагалі відмовити у наданні відпустки, а пояснити ситуацію і запропонувати використати відпустку на дітей в інший період.

Відповідь підготуйте у двох примірниках. Нехай на одному з них працівниця поставить дату і підпис про отримання. Вручіть при свідках відповідь, щоби, за відмови працівниці, її отримати та скласти акт.

Такими діями роботодавець доведе свою правоту, якщо працівниця звернеться до суду.

Як оформити додаткову відпустку на дітей, якщо виникла друга підстава?

Якщо у працівника виникла друга підстава для додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (далі — відпустка на дітей), надавайте відпустку на дітей тривалістю 17 к. д. Якщо працівник вже використав 10 днів відпустки за відповідний календарний рік, надайте відпустку вдруге тривалістю 7 к. д.

Розгляньмо на прикладі. Працівниця, яка має двох дітей віком до 15 років, оформила відпустку на дітей у лютому 2021 року; у березні 2021 помер її чоловік. Роботодавець має надати їй належні 7 (17—10) к. д. відпустки на дітей за 2021 рік, у якому виникло на неї право за другою підставою. Працівниця пише заяву про надання відпустки на дітей на 7 к.

д., до заяви додає копію свідоцтва про смерть чоловіка. На підставі заяви роботодавець видає наказ.

Надалі відпустку на дітей працівниці надавайте тривалістю 17 к. д.

Як надавати батьку додаткову відпустку на дітей, якщо діти від різних шлюбів?

Працівник, який від попередніх шлюбів має дітей віком до 15 років, може претендувати на відпустку на дітей як «один із батьків, який має двох і більше дітей віком до 15 років», або як «одинокий батько, який виховує дитину без матері».

Одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (зокрема у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надають щорічно додаткову оплачувану відпустку тривалістю 10 к. д. без урахування святкових і неробочих днів (ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР).

Мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною 5 статті 157 Сімейного кодексу (ст. 141 Сімейного кодексу України).

Щоб отримати відпустку на дітей як «один із батьків, який має двох і більше дітей віком до 15 років», працівник має надати довідки з місця роботи обох колишніх дружин, що їм таку відпустку за 2021 рік не надавали (лист Мінекономіки від 30.08.2021 № 4712-06/43199-07). У такому разі тривалість відпустки на дітей — 10 к. д.

Якщо працівник претендує на відпустку на дітей як «одинокий батько, який виховує дитину без матері», він має надати документ/и, що колишня дружина/и не бере участь у вихованні дитини. Якщо він доведе, що одна колишня дружина не бере участі у вихованні дитини, тривалість відпустки на дітей — 10 к. д., якщо обидві — 17 к. д.

Як надати додаткову відпустку на дітей одинокій матері?

Щоб оформити додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (далі — відпустка на дітей), працівниця подає кадровику заяву, показує оригінал свідоцтва про народження дитини та надає інші документи, які підтверджують її статус. Якщо одинока мати вийшла заміж, за датою видавання свідоцтва про народження дитини зрозумієте, чи не усиновив чоловік її дитину.

Якщо йдеться про розлучену жінку, вона має надати документ, який свідчить, що батько не бере участі у вихованні дитини.

Якщо у графіку відпусток передбачена відпустка на дітей із конкретною датою, заява працівниці не потрібна. Після того, як роботодавець завізує заяву, кадровик видає наказ про додаткову відпустку на дітей. Кадровик ознайомлює працівницю з наказом під підпис.

Бухгалтер виплачує працівниці кошти за відпустку до початку відпустки (ч. 1 ст. 21 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР).

Як надавати відпустку на дітей розлученій жінці?

Розлучена жінка має право на відпустку на дітей, але підстави для відпустки та її тривалість залежать від того, чи бере батько участь у вихованні дитини.

Одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (зокрема у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надають щорічно додаткову оплачувану відпустку (далі — відпустка на дітей) тривалістю 10 к. д. без урахування святкових і неробочих днів (ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР).

Батько бере участь у вихованні дітей. Мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною 5 статті 157 Сімейного Кодексу України (ст. 141 Сімейного кодексу).

Оскільки відпустку на дітей надають одному з батьків, то працівниця має право на відпустку на дітей за наявності двох або більше дітей віком до 15 років, якщо надасть:

  • довідку з місця роботи батька, що він не скористався правом на відпустку на дітей за поточний рік;
  • інший документ, що підтверджує, що батько не має права на таку відпустку.

У такому разі працівниця може оформити відпустку на дітей тривалістю 10 к. д.

Якщо розлучена жінка має одну дитину, і батько дитини бере участь у її вихованні, така працівниця права на відпустку на дітей не має.

Батько не бере участі у вихованні дітей. Якщо батько не спілкується з дітьми, мати дітей може претендувати на відпустку на дітей як одинока мати. Для цього вона має подати роботодавцеві рішення суду про розірвання шлюбу та документ, який підтверджує, що батько не бере участі у вихованні дітей. У такому разі працівниця як одинока мати, що має двох дітей віком до 18 років, має право на відпустку на дітей тривалістю 17 к. д., а коли старшій дитині виповниться 18 років — 10 к. д., допоки менша дитина не досягне повноліття.

Якщо розлучена жінка має одну дитину, і батько дитини не бере участі у її вихованні, працівниця має право на відпустку на дітей як одинока мати — 10 к. д.

Не забувайте запитувати щороку документи, що підтверджують статус одинокої матері, коли надаватимете відпустку на дітей.


ОПЛАТА ВІДПУСТКИ

Коли виплачувати зарплату за час додаткової відпустки на дітей?

Зарплату працівникам за час відпустки виплачують до її початку (ч. 1 ст. 21 Закону про відпустки). Це правило діє і для відпустки на дітей. Триденний строк рахують у календарних днях. Якщо останній день виплати відпускних припадає на вихідний день, виплатіть їх не пізніше останнього робочого дня тижня до початку відпустки.

Виплатити відпускні одночасно із найближчою зарплатою можна як виняток, якщо про це просить працівник.


ПОДІЛ ВІДПУСТКИ

Чи можна ділити на частини додаткову відпустку на дітей?

Законодавство дозволяє ділити на частини тільки щорічні відпустки (ст. 12 Закону про відпустки).

Відпустка на дітей — соціальна (ст. 19 Закону про відпустки).

На думку Мінсоцполітики, працівник, який має право на відпустку на дітей тривалістю 17 к. д., може поділити її на частини тільки так — 10 і 7 к. д. (лист від 12.05.2015 № 256/13/116-15). Однак, незрозуміло, за якою підставою надавати частину відпустки на 7 днів, а за якою — на 10.

Роботодавця не притягнуть до відповідальності за те, що поділив відпустку на дітей на письмове прохання працівника.


ПЕРЕНЕСЕННЯ І ПРОДОВЖЕННЯ ВІДПУСТКИ

Чи переноситься на наступний рік невикористана додаткова відпустка на дітей?

Так.

Невикористана відпустка на дітей не «згоряє». Якщо працівник не скористався відпусткою у поточному році, він може це зробити у наступному. Йому не потрібно писати заяву про перенесення відпустки на наступний рік, а роботодавцю — видавати наказ.

Таку відпустку роботодавець надає за бажанням працівника, якщо є підстави, зазначені у статті 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки).

Законодавство не передбачає строку давності, після якого працівник втрачає право на відпустку на дітей. Тож, якщо працівник не використав цю відпустку за минулий рік або за кілька попередніх років, то він має право її використати. У разі звільнення, незалежно від підстав, йому виплачують компенсацію за всі невикористані відпустки відповідно до статті 24 Закону про відпустки.

Аналогічну думку висловило Мінсоцполітики в листі від 05.08.2016 № 435/13/116-16.

Чи продовжувати додаткову відпустку на дітей, у разі тимчасової непрацездатності?

Так, якщо хворів працівник, а не його дитина. Додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, переносять на інший період або продовжують так само, як щорічні відпустки (ч. 7 ст. 20 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР).

Чи вважається порушенням, якщо працівниці не надавали додаткову відпустку працівникам, які мають дітей?

Якщо працівниця не зверталася до роботодавця з проханням надати додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (далі — відпустка на дітей), порушення немає. Якщо роботодавець відмовляє у наданні відпустки, він ризикує наразитися на штрафи.

Роботодавцеві заборонено не надавати щорічні відпустки повної тривалості протягом двох років поспіль, а також не надавати їх протягом робочого року особам віком до 18-ти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими та важкими умовами чи з особливим характером праці (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР).

Отже, заборона стосується тільки щорічних відпусток. Так само вважає Мінсоцполітики (лист від 12.05.2015 № 256/13/116-15).


ГРОШОВА КОМПЕНСАЦІЯ

Як виплачувати компенсацію за невикористану додаткову відпустку на дітей?

У разі звільнення працівнику виплачують грошову компенсацію (далі — компенсація) за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також відпустки на дітей (ч. 1 ст. 24 Закону про відпустки).

Виплатити компенсацію — обов’язок роботодавця. Тому працівники не писали заяву з проханням виплатити компенсацію за невикористані відпустки на дітей. Проте з 09.05.2021 до частини 1 статті 19 Закону про відпустки внесли зміни. Відпустку на дітей надають одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років.

Оскільки відпустку на дітей надають одному з батьків, роботодавець не може знати, чи має право його працівник чи працівниця при звільненні на компенсацію за відпустку на дітей, чи нею вже скористався чи планує скористатися інший із подружжя.

Водночас роботодавець ризикує, що працівник може звернутися до суду через невиплату компенсації за відпустку, або звинуватить роботодавця, що той не роз’яснив йому, за яких умов працівник має право на компенсацію за відпустку.

Пропонуємо розробити шаблон повідомлення в якому прописати, що відповідно до статті 24 Закону про відпустки при звільненні виплачують компенсацію за відпустку працівникам, які мають дітей, зважаючи на статтю 19 Закону про відпустку надають одному з батьків…. Якщо ви хочете отримати при звільненні компенсацію за відпустку на дітей, до дня звільнення надайте до кадрової служби документ, який підтверджує, що мати дитини не скористалася правом на відпустку або не має на неї права.

Те, що мати дитини надасть батькові дитини довідку з місця роботи означатиме, що вони дійшли згоди у питанні виплати компенсації за відпустку.

На запит експертів Системи Мінекономіки підтвердило, що при звільненні грошову компенсацію виплачують у разі підтвердження, що один з батьків не скористався правом на відпустку на дітей, за кожен рік окремо (лист від 16.07.2021 № 4712-06/37178-07).

Вручить повідомлення працівнику під підпис при свідках.

Якщо мати (батько) не працює, другий з батьків має право на компенсацію за відпустку на дітей при звільненні.

Якщо право на відпустку на дітей має одна особа, наприклад, одинока мати, роботодавець без усіляких заяв виплачує при звільненні компенсацію за невикористану відпустку на дітей.

Роботодавець у наказі про звільнення вказує кількість невикористаних днів відпустки на дітей, за які бухгалтер виплатить компенсацію.

Чи виплачувати при звільненні компенсацію за додаткову відпустку на дітей, якщо інший з батьків не працює?

Так. Додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (далі — відпустка на дітей) надають одному із батьків дитини. Тому роботодавець право має пересвідчитися, що правом на відпустку на дітей не скористався інший із батьків, або не отримав за неї компенсацію при звільненні.

Пропонуємо, щоб у заяві про звільнення або окремій заяві працівниця попросила виплатити компенсацію за невикористану відпустку на дітей і подала документ, що може підтвердити, що батько дітей не працює.

Чи можна виплатити компенсацію за додаткову відпустку на дітей, якщо працівник не звільняється?

Ні, не можна.

Норми щодо заміни частини відпустки грошовою компенсацією поширюються лише на щорічні відпустки (ч. 4 ст. 24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР; далі — Закон про відпустки). Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (ст. 19 Закону про відпустки), — соціальна.

Компенсувати невикористану додаткову відпустку працівникам, які мають дітей, можна лише при звільненні (ч. 1 ст. 24 Закону про відпустки). Аналогічну позицію висловлює і Мінсоцполітики (лист від 19.01.2017 № 132/0/101-17/284).

Чи виплачувати компенсацію за додаткову відпустку на дітей, якщо працівник надав документи напередодні звільнення?

Так.

Компенсацію за невикористану додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (далі — відпустка на дітей), виплатіть за всі роки роботи на підприємстві, коли працівник користувався правом на відпустку на дітей, незалежно від дати надання документів.

У разі звільнення працівникові виплачують грошову компенсацію за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також відпустки на дітей (ч. 1 ст. 24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР).

Наприклад, при звільненні працівниця надала виданий рік тому витяг з реєстру актів громадського стану, який підтверджує, що вона — одинока мати. Компенсацію за додаткову відпустку на дітей виплатіть не з дати подання витягу на підприємство і навіть не з дати формування витягу з реєстру — з першого дня роботи на підприємстві після народження дитини.

Чи виплачувати при звільненні компенсацію за додаткову відпустку на дітей, якщо документів немає, але в картці П-2 є запис про дітей?

Виплачувати, якщо на запит роботодавця працівниця подала свідоцтва про народження дітей, і якщо батько не скористався правом на додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (далі — відпустка на дітей).

В особовій картці П-2 працівниці вказано, що вона має дітей, і дати народження. Тобто роботодавець про це знав. Тож під час прийняття на роботу або при зверненні працівниці за наданням відпустки на дітей, або перед звільненням працівниці роботодавець мав запитати у неї свідоцтва про народження дітей. Без цих документів роботодавець не мав права надавати працівниці відпустку на дітей, або при звільненні виплачувати за неї компенсацію. Якщо роботодавець пропонував працівниці надати документи, а вона цього не зробила, суд відмовить працівниці, якщо вона захоче через суд стягнути з колишнього роботодавця компенсацію за невикористану відпустку і, можливо, середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні (ч. 1 ст. 117 КЗпП). Аби запобігти таким ситуаціям, пропонуйте працівниці письмово і при свідках надати документи, що підтверджують право на додаткову відпустку на дітей. За потреби складіть акт.

Чи компенсувати при звільненні додаткову відпустку на дітей за 1992—1994 роки?

Так, але керуйтеся при обчисленні кількості днів, які належить компенсувати, законодавством, що діяло у роки, за які компенсуєте відпустку.

Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи (ч. 1 ст. 58 Конституції України).

Конституційний суд України (рішення від 09.02.1999 № 1-рп/99) офіційно розтлумачив положення частини 1 статті 58 Конституції України:

дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності. Тобто до події, факту застосовують той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Починаючи з 1981 року і по 31.12.1996, жінці, яка мала двох і більше дітей віком до 12 років, надавали додаткову триденну оплачувану відпустку. Загальна тривалість відпустки працівницям, які користувалися цією додатковою відпусткою, не повинна була перевищувати 28 к. д. (п. 3 постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про заходи з посилення державної допомоги сім’ям з дітьми» від 22.01.1981 № 235, далі — Постанова № 235). Ця норма діяла до 01.01.1997, коли вступив в дію Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР.

Звертаємо увагу, що до 1997 року щорічну відпустку надавали працівникам тривалістю не менш як 15 робочих днів із поступовим переходом до надання відпустки більшої тривалості (ст. 75 КЗпП у редакції від 21.11.1996). Тобто тривалість щорічної основної відпустки обчислювали у робочих днях із розрахунку шестиденного робочого тижня, з понеділка по суботу.

Щоби перевести тривалість відпустки з робочих у календарні дні, поділіть тривалість щорічної відпустки у робочих днях на 6 і помножте на 7. Результат заокругліть: якщо після коми цифра 5 і більше — у більшу сторону.

Якщо сумарно основна відпустка і додаткова оплачувана триденна відпустка як матері двох і більше дітей віком до 12 років у 1992—1994 роках була не більше 28 к. д., то працівниця має право використати 9 днів додаткової оплачуваної відпустки за цей період.

Постанова № 235 не визначала, що при звільненні за додаткову оплачувану відпустку тривалістю три дні слід було виплачувати компенсацію.

Заміну відпустки грошовою компенсацією не допускають, крім випадків звільнення працівника, який не використав відпустки (ст. 83 КЗпП у ред. до 01.01.1997). Ця стаття не конкретизувала, за які види відпусток слід було виплачувати компенсацію. Тому вважаємо, що рішення слід прийняти на користь працівниці — при звільненні виплатити компенсацію за 9 днів відпустки

Чи можна замість виплати компенсації при звільненні надати довідку, що жінка не використала додаткову відпустку дітей?

Вважаємо, що роботодавець має право видати таку довідку в одному випадку — якщо відпустку на дітей надають одному з батьків, одному з прийомних батьків чи батьків-вихователів.

При звільненні працівника роботодавець виплачує грошову компенсацію за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (ст. 24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР; далі — Закон про відпустки; відпустка на дітей).

Якщо звільняється, наприклад, одинока мати, роботодавець виплачує їй компенсацію за невикористані дні відпустки на дітей. Якщо звільняється працівник, який має двох дітей віком до 15 років, роботодавець не знає, чи має право працівник на виплату компенсації. Можливо, мати дітей використала або планує використати за цей рік відпустку на дітей. Тож батько двох дітей у заяві про звільнення або окремою заявою просить виплатити компенсацію за відпустку на дітей і додає довідку, що мати не використала цю відпустку за

відповідний календарний рік, або просить видати довідку, що він не скористався відпусткою.

Чи можна перерахувати компенсацію за додаткову відпустку на дітей на інше підприємство при звільненні за переведенням?

Ні, не можна.

Роботодавець на прохання працівника перераховує на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник, грошову компенсацію за не використані ним дні щорічних відпусток (ст. 24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР; далі — Закон про відпустки).

Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (далі — відпустка на дітей), — це соціальна відпустка (п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону про відпустки). Той факт, що відпустку на дітей надають щороку, не робить її щорічною.

Тож, якщо працівник звільняється у зв’язку із переведенням на інше підприємство, роботодавець повинен виплатити йому грошову компенсацію за всі невикористані відпустки на дітей (ч. 1 ст. 24 Закону про відпустки). Такої думки дотримує й Мінсоцполітики в листі від 24.03.2015 № 4053/0/14-15/18.


ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Яка відповідальність за ненадання додаткової відпустки на дітей?

Якщо працівник заявив про бажання скористатися відпусткою на дітей, а роботодавець йому відмовив, штраф загрожує підприємству і посадовій особі, винній у вчиненні порушення.

Юридичні та фізичні особи — підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, якщо порушать вимоги трудового законодавства в частині надання відпусток у розмірі мінімальної зарплати.

Посадових осіб роботодавця, винних у порушенні законодавства про працю, можуть притягнути до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510—1700 грн) (ст. 41 КпАП).

Якщо відпустка на дітей запланована у графіку, порушенням законодавства в частині надання відпусток вважатиметься її ненадання у строки, визначені графіком, з вини роботодавця, незалежно від того, чи звертався працівник.

Залишити відповідь